Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

М'язи та фасції тулуба
Глибокі м'язи спини

Глибокі м’язи спини утворюють з кожного боку по два поздовжніх м’язових тракти — присередній та бічний. Присередній тракт (tractus medialis) знаходиться між остистими та поперечними відростками хребців, бічний тракт (tractus lateralis) — між поперечни­ми відростками хребців та кутами ребер. Іннервуються глибокі м’язи спини задніми гіл­ками спинномозкових нервів. До глибоких м’язів спини належать: ремінні м’язи шиї та голови, м’яз-випрямляч хребта, поперечно-остьовий м’яз, міжостьові м’язи, міжпоперечні м’язи та група коротких підпотиличних (потилично-хребцевих) м’язів (мал. 98, 99).

Ремінний м’яз шиї (m.splenius cervicis) починається від остистих відрост­ків 3—4 грудних хребців. Прикріплюється до поперечних відростків 2—3 верхніх шийних хребців. Функція: розгинає шийний відділ хребта, а при одно­бічному скороченні повертає і нахиляє голову в свій бік.

Ремінний м’яз голови (m. splenius capitis) починається від нижньої части­ни каркової (вийної) зв’язки, остистих відростків VII шийного хребця та верхніх трьох — чотирьох грудних хребців. Прикріплюється до верхньої каркової лінії та соскоподібного відростка скроневої кістки.

Функція: повертає і нахиляє голову в свій бік, і, скорочуючись одночасно з обох боків, нахиляє голову та шию назад.

Мал. 98. Глибокі м’язи спини (зліва — грудо-поперекова фасція і задні зубчасті м’язи, справа — перший та другий тракти глибоких м’язів спини)

1 — поперечно-остьовий м’яз, 2 — ремінний м’яз (голови та шиї), 3 — м’яз-підіймач лопат­ки, 4 — надостьова ямка лопатки, 5 — акроміон, 6 — підостьова ямка лопатки, 7 — ве­ликий круглий м’яз, 8 — найширший м’яз спини (перерізаний), 9 — зовнішні міжреброві м’язи, 10 — клубово-ребровий м’яз, 11 — най­довший м’яз, 12 — остьовий м’яз, 13 — м’яз-випрямляч хребта, 14 — внутрішній косий м’яз живота, 15 — середній сідничний м'яз (під фасцією), 16 — великий сідничний м’яз, 17 — сухожилок найширшого м’яза спини, 18 — задній нижній зубчастий м’яз, 19 — грудо-поперекова фасція (поверхневий листок), 20 — великий круглий м’яз, 21 — сухожилок довгої головки триголового м’яза плеча, 22 — малий круглий м’яз, 23 — підосний м’яз, 24 — надосний м’яз, 25 — задній верхній зубчастий м’яз, 26 — м’яз-підіймач лопатки, 27, 28 — ремінний м’яз (голови та шиї)

Мал. 99. Глибокі м’язи спини (зліва — м’яз-випрямляч хребта, справа — короткі м’язи потилиці та поперечно-остьовий м’яз)

1 — короткі потилично-хребцеві м’язи, 2 — поперечно-остьовий м’яз, 3 — м’язи-підіймачі ребер, 4 — зовнішні міжреброві м’язи, 5 — поперечно-остьовий м’яз, 6 — квадратний м’яз попереку, 7 — міжпоперечні м’язи, 8 — попе­речний м’яз живота (сухожилок перерізаний), 9 — крижово-горбова зв’язка, 10 — крижово-остьова зв’язка, 11 — великий сідничний м’яз, 12 — середній сідничний м’яз (під фасцією), 13 — гребінь клубової кістки, 14 — внут­рішній косий м’яз живота, 15 — міжостьові м’язи, 16 — клубово-ребровий м’яз, 17 — най­довший м’яз

М’яз-випрямляч хребта (m. erector spinae) складається з трьох м’язів: 1) клу­бово-ребрового м’яза, 2) найдовшого м’яза, 3) остьового м’яза. Кожен з цих м’язів у свою чергу складається з трьох частин.

1. Клубово-ребровий м’яз (m. iliocostalis) за топографією поділяють на клубово-ребровий м’яз попереку, клубово-ребровий м’яз грудної клітки та клубово- ребровий м’яз шиї.

Клубово-ребровий м’яз попереку (m. iliocostalis lumborum) починається апоне­врозом від клубового гребеня та задньої поверхні крижової кістки, прикріплюється до кутів восьми нижніх ребер. Клубово-ребровий м’яз грудної клітки (m. iliocostalis thoracis) починається від кутів шести нижніх ребер і прикріплюється до кутів шести верхніх ребер та заднього горбка поперечного відростка VII шийного хре­бця. Клубово-ребровий м’яз шиї (m. iliocostalis cervicis) починається від кутів ІІІ—VI ребер, прикріплюється до задніх горбків поперечних відростків IV—VI шийних хребців. Функція клубово-ребрового м’яза полягає у розгинанні хребта, а при однобічному скороченні — в нахилі його у свій бік. Крім того, клубово-ребровий м’яз попереку опускає Ребра, а клубово-ребровий м’яз шиї їх піднімає.

2. Найдовший м’яз (m. longissimus) за топографією поділяють на три частини: найдовший м’яз грудної клітки, найдовший м’яз шиї та найдовший м’яз голови.

Найдовший м’яз грудної клітки (m. longissimus thoracis) починається апонев­розом від гребеня клубової кістки, задньої поверхні крижа, остистих відростків усіх поперекових хребців та поперечних відростків шести нижніх грудних хребців. Прикріплюється до реберних та додаткових відростків поперекових хребців, кутів де­сяти нижніх ребер, поперечних відростків усіх грудних хребців. Найдовший м’яз шиї (m. longissimus cervicis) починається від поперечних відростків шести верхніх грудних хребців. Прикріплюється до поперечних відростків шести нижніх шийних хребців. Найдовший м’яз голови (m. longissimus capitis) починається від поперечних відростків п’яти нижніх шийних та трьох верхніх грудних хребців. Прикріплюється до заднього краю соскоподібного відростка. Функція: найдовші м’язи грудної клітки та шиї розгинають хребет, а при односторонньому скороченні на­хиляють його вбік; найдовші м’язи голови при двобічному скороченні нахиляють го­лову назад, а при односторонньому скороченні повертають голову в свій бік.

3. Остьовий м’яз (m.spinalis) поділяють на остьовий м’яз грудної клітки, остьовий м’яз шиї та остьовий м’яз голови.

Остьовий м’яз грудної клітки (m.spinalis thoracis) починається від остис­тих відростків двох нижніх грудних та двох верхніх поперекових хребців. Прикріплюється до остистих відростків восьми верхніх грудних хребців. Остьо­вий м’яз шиї (m.spinalis cervicis) починається від остистих відростків шести верхніх грудних та двох нижніх шийних хребців. Прикріплюється до остис­тих відростків ІІ—IV шийних хребців. Остьовий м’яз голови (m. spinalis capitis) починається від остистих відростків верхніх грудних та нижніх шийних хреб­ців. Прикріплюється поблизу зовнішнього потиличного виступу. Функція: остьові м’язи грудної клітки розгинають хребет у грудному відділі, а остьові м’язи шиї та голови розгинають його в шийному відділі.

Поперечно-остьовий м’яз (m. transversospinalis) розміщений під м’язом-випрямлячем хребта. Він простягається від крижа до потиличної кістки. Волокна м’яза йдуть косо вверх від поперечних відростків нижчележачих хребців до остистих відрос­тків вищележачих хребців. В поперечно-остьовому м’язі розрізняють три шари: повер­хневий, середній та глибокий. Поверхневий шар утворений півостьовим м’язом, сере­дній — багатороздільними м’язами, а глибокий — м’язами-обертачами.

Півостьовий м’яз (m. semispinalis) топографічно поділяють на півостьовий м’яз грудної клітки, півостьовий м’яз шиї та півостьовий м’яз голови.

Півостьовий м’яз грудної клітки (m. semispinahs thoracis) починається від по­перечних відростків шести нижніх грудних хребців. Прикріплюється до остис­тих відростків шести верхніх грудних та двох нижніх шийних хребців. Півостьовий м’яз шиї (m. semispinahs cervicis) починається від поперечних відростків шести верхніх грудних хребців. Прикріплюється до остистих відростків шести нижніх шийних хребців. Півостьовий м’яз голови (m. semispinahs сapitis) починається від поперечних відростків шести верхніх грудних хребців та суглобових відростків чоти­рьох нижніх шийних хребців. Прикріплюється до потиличної кістки між верх­ньою та нижньою карковими лініями. Функція півостьового м’яза полягає у розги­нанні грудного та шийного відділів хребтового стовпа та голови.

Багатороздільні м’яз и (mm. multifidi) починаються від задньої поверхні крижа, поперечних відростків поперекових і грудних хребців та суглобо­вих відростків чотирьох нижніх шийних хребців. Прикріплюються до ости­стих відростків усіх хребців. Функція: розгинають та обертають тулуб, нахиля­ють його у бік, протилежний скороченню.

М’язи-обертачі (mm. rotatores) топографічно поділяють на м’язи-обертачі шиї (mm. rotatores cervicis), м’язи-обертачі грудної клітки (mm. rotatores thoracis) та м’язи-обертачі попереку (mm. rotatores lumborum). Починаються на шийних хре­бцях (крім атланта) від нижніх суглобових відростків, на грудних хребцях — від попе­речних відростків, на поперекових хребцях — від соскоподібних відростків. Прикріплюються до остистих відростків вищерозташованих сусідніх хребців, іноді пере­кидаючись через один. На основі цього м’язи-обертачі поділяються на короткі та довгі. Функція: розгинають відповідні відділи хребтового стовпа, а при односторонньому скороченні обертають хребет у бік, протилежний скороченню.

Міжостьові м’язи (mm. interspinales) — коротенькі м’язи, які розташовуються між остистими відростками двох суміжних хребців. Серед них виділяють: міжостьові м’язи шиї (mm. interspinales cervicis), які розміщуються з обох боків роздвоєного остистого відрос­тка шийних хребців; міжостьові м’язи грудної клітки (mm. interspinales thoracis), які часто бувають відсутні, та найбільш розвинуті міжостьові м’язи попереку (mm. interspinales lumborum). Функція: розгинають хребет та утримують його у вертикальному положенні.

Міжпоперечні м’язи (mm. intertransversarii) — короткі м’язи, які розташовуються між поперечними відростками двох сусідніх хребців. Розрізняють міжпоперечні м’язи шиї (mm. intertransversarii cervicis), міжпоперечні м’язи грудної клітки (mm. intertransversarii thoracis) та міжпоперечні м’язи попереку (mm. intertransversarii lumborum). У шийному відділі виділяють передні і задні пучки, а в поперековому — присередні і бічні. Функція: при однобічному скороченні нахиляють хребет у свій бік, при двобічному — утримують хребет у вертикальному положенні.

Підпотиличні м’язи (mm. suboccipitales) — група коротеньких, слабких м’язів, які розміщуються найбільш глибоко між потиличною кісткою, атлантом та осьовим хребцем. До них відносять великий задній прямий м’яз голови, малий задній прямий м’яз голови, верхній косий м’яз голови та нижній косий м’яз голови.

Великий задній прямий м’яз голови (m. rectus capitis posterior major) починається від остистого відростка осьового хребця. Прикріплюється до середини нижньої каркової лінії потиличної кістки. Функція: повертає голову і нахиляє її в свій бік.

Малий задній прямий м’яз голови (m. rectus capitis posterior minor) починається від заднього горбка 1-го шийного хребця (атланта). Прикріплюється до потиличної кістки під нижньою карковою лінією. Функція: при двобічному скороченні закидає голову назад, при однобічному — нахиляє голову в свій бік.

Верхній косий м’яз голови (m. obliquus capitis superior) починається від поперечного відростка атланта. Прикріплюється до потиличної кістки над нижньою карковою лінією. Функція: при двобічному скороченні нахиляє голову назад, при однобічному — нахиляє її в свій бік.

Нижній косий м’яз голови (m. obliquus capitis inferior) починається від остистого відростка другого шийного хребця. Прикріплюється до попереч­ного відростка першого шийного хребця (атланта). Функція: повертає атлант разом з головою у свій бік.