Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009
Периферична нервова система
Черепні нерви
Нюхові нерви (I)
Нюхові нерви (nn. olfactorii) (мал. 253) за функцією — чутливі, розвиваються із нюхового мозку, що виник унаслідок розвитку рецептора нюху. Вони містять вісцерально-чутливі волокна, що йдуть від органів, які сприймають хімічні подразнення. Оскільки нюхові нерви є виростами переднього мозку, то вони не мають вузла, а являють собою сукупність тонких нервових ниток, у кількості 15—20, які є центральними відростками нюхових клітин, що залягають у нюховій ділянці слизової оболонки порожнини носа. Не утворюючи загального стовбура, нервові нитки проникають через отвори решітчастої пластинки у верхній стінці носової порожнини в порожнину черепа, де закінчуються в нюховій цибулині.

Мал. 253. Нюхові нерви, гілки трійчастого нерва і крилопіднебінний вузол (за Р. Д. Синельниковим)
1 — нюхова цибулина; 2 — лобова пазуха; 3 — зовнішня носова гілка переднього решітчастого нерва; 4 — носопіднебінний нерв; 5 — перегородка носа; 6 — тверде піднебіння і канал різця; 7 — великий піднебінний нерв; 8, 10 — малі піднебінні нерви; 9 — м’яке піднебіння; 11 — бічна пластинка крилоподібного відростка; 12 — малі і великий піднебінні нерви; 13 — крилопіднебінний вузол; 14 — крилопіднебінні нерви (від верхньощелепного нерва); 15 — верхньощелепний нерв; 16 — верхня очноямкова щілина; 17 — клиноподібна пазуха; 18 — Зоровий нерв; 19 — нюхові нерви; 20 — нюховий тракт; 21 — очноямкові закрутки
Нюхова цибулина являє собою сукупність мітральних клітин, дендрити яких контактують з волокнами вказаних вище ниток, а аксони утворюють нюховий тракт. Нюховий тракт переходить у нюховий трикутник. У нюховому трикутнику нюховий тракт розділяється на три пучки — бічний, проміжний і присередній, волокна яких різними шляхами досягають кіркового кінця нюхового аналізатора — гачка і закрутки гіпокампа.
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.