Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Провідні шляхи головного та спинного мозку
Комісуральні провідні шляхи

Комісуральні Провідні шляхи з’єднують між собою аналогічні центри (сіру ре­човину) правої та лівої півкуль великого мозку. Вони є морфологічним субстра­том, який забезпечує структурно-функціональну єдність парної діяльності мозку. Волокна комісуральних шляхів, проходячи з однієї півкулі в другу, утворюють так звані мозкові комісури (спайки): мозолисте тіло, передню спайку, епіталамічну (задню) спайку, спайку склепіння, міжталамічне зрощення.

Мозолисте тіло (corpus callosum) — найбільша мозкова спайка. Воно наявне тільки у ссавців. У мозолистому тілі розміщуються волокна, які з’єднують нові, більш молоді, відділи мозку, кіркові центри правої і лівої півкуль, у яких волокна мозолистого тіла, розходячись віялоподібно, утворюють променистість мозолис­того тіла (radiatio corporis callosi).

Комісуральні волокна, які проходять у коліні та дзьобі мозолистого тіла, з’єднують одна з одною ділянки кори лобових часток правої і лівої півкуль велико­го мозку. Загинаючись допереду, пучки цих волокон ніби охоплюють з двох боків передню частину поздовжньої щілини великого мозку й утворюють так звані лобові (малі) щипці (forceps (minor) frontalis).

У стовбурі мозолистого тіла проходять нервові волокна, які з’єднують кору центральних закруток, тім’яних і скроневих часток обох півкуль великого мозку.

Валик мозолистого тіла складається з волокон, які з’єднують кору потиличних і задні відділи тім’яних часток правої та лівої півкуль великого мозку. Згинаючись дозаду, пучки цих волокон охоплюють задні відділи поздовжньої щілини великого мозку й утворюють потиличні (великі) щипці (forceps (major) occipitalis).

Передня спайка мозку (comissura cerebri anterior) являє собою пучок підковоподі­бно зігнутих волокон, що належать до провідних шляхів нюхового мозку. Розміщую­чись спереду стовпів мозкового склепіння, передня спайка складається з меншої — пе­редньої частини, волокна якої зв’язують нюхову цибулину, нюховий трикутник і передню пронизану речовину правої та лівої півкуль великого мозку між собою, і бі­льшої — задньої частини, яка з’єднує передньомедіальні відділи скроневих часток (не зв’язані волокнами мозолистого тіла), парагіпокампальні закрутки.

Епіталамічна (задня) спайка (comissura epithalamica (posterior)) розміщується в ділянці задньої стінки третього шлуночка. Волокна цієї спайки з’єднують подуш­ки таламусів між собою та з підкірковими центрами зору.

Спайка склепіння (comissura fornicis), або гіпокампова спайка, являє собою тонень­ку пластинку білої речовини трикутної форми, яка розташовується між нижньою повер­хнею валика мозолистого тіла і ніжками склепіння. Відносячись до провідної системи нюхового мозку і будучи більш давнім утвором, спайка склепіння побудована із попере­чних волокон, які зв’язують між собою структури гіпокампа правої та лівої півкуль кін­цевого мозку. Встановлено, що гіпокамп має відношення не тільки до нюхових функцій, а й до формування емоційних реакцій (страх, лють, злість, пригніченість і т. д.).

Комісуральні волокна спинного мозку проходять через передню білу спайку (comissura alba anterior) та задню білу спайку (comissura alba posterior).