Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Провідні шляхи головного та спинного мозку

Імпульси, що виникають під час дії різних факторів на рецептори, пе­редаються по відростках нейронів до їхніх тіл. Завдяки численним синапсам нейрони контактують між собою, утворюючи ланцюги, по яких нервові імпульси розповсюджуються тільки в певному напрямку — від рецепторних нейронів через вставні до ефекторних. Це зумовлене морфофункціональними особливостями синапсів, які проводять збу­дження від пресинаптичної мембрани до постсинаптичної.

По одних ланцюгах нейронів імпульс розповсюджується в доцентро­вому напрямку, тобто від місця його виникнення на периферії (в шкірі, слизових оболонках, органах, судинах) до центральної нервової системи (спинного чи головного мозку). По інших ланцюгах нейронів імпульс проводиться у відцентровому напрямку — від головного та спинного мозку на периферію, до робочого органа (м’яза, залози). Ланцюги ней­ронів у живому організмі утворюють рефлекторні дуги. В процесі ево­люції і прогресуючого розвитку центральної нервової системи будова рефлекторних дуг ускладнилася. Виникли складні багатонейронні реф­лекторні дуги, в будові і функціях яких беруть участь Нервові клітини, що розташовані у розміщених вище сегментах спинного мозку, в базаль­них ядрах головного мозку і в корі великого мозку (надсегментарні апа­рати). Відростки нейронів, що прямують зі спинного мозку до різних структур головного мозку, а від них у зворотному напрямку до спинно­го, утворють пучки (fasciculi) нервових волокон.

Ланцюги нейронів та пучків нервових волокон однієї функції, що з’єднують між собою відділи головного і спинного мозку в межах центральної нервової системи, забезпечуючи функціональний двосто­ронній зв’язок, отримали назву провідних шляхів.

В. В. Туригін (1983) провідними шляхами центральної нервової сис­теми називає «систему нервових волокон, що з’єднує різні відділи голо­вного і спинного мозку як між собою, так і в межах або тільки головно­го, або тільки спинного мозку, забезпечуючи, таким чином, функціональний двосторонній зв’язок між різними структурами мозку».

Завдяки провідним шляхам забезпечується інтегративна діяльність центральної нервової системи, єдність організму і його зв’язок із зовні­шнім середовищем.

Усі Провідні шляхи центральної нервової системи залежно від їх бу­дови та функції поділяють на три групи: асоціативні, комісуральні та проекційні (табл. 8).

Таблиця 8 СХЕМА ПРОВІДНИХ ШЛЯХІВ ГОЛОВНОГО ТА СПИННОГО МОЗКУ

У процесі онтогенетичного становлення провідної системи спочатку формують­ся проекційні шляхи, потім — комісуральні і найпізніше — асоціативні.