Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Головний мозок
Довгастий мозок

Довгастий мозок (medulla oblongata, myelencephalon) в еволюції хордових є одним з найдавніших утворів головного мозку. Він є безпосереднім продовженням спин­ного мозку. Нижньою межею довгастого мозку вважають місце виходу корінців першої пари спинномозкових нервів або перехрестя пірамід, верхньою — нижній край моста. Верхні відділи довгастого мозку в порівнянні з нижніми дещо потов­щені. У зв’язку з цим довгастий мозок набирає форми зрізаного конуса або цибу­лини, через подібність з якою його називають також цибулиною мозку. Довжина довгастого мозку дорослої людини — в середньому 25 мм.

У довгастому мозку розрізняють чотири поверхні: вентральну (передню), дорзальну (задню) і дві бічні, які розділені борознами. Борозни довгастого мозку є продовженням борозен спинного мозку і мають таку ж назву: передня серединна щілина (fissura mediana anterior); задня серединна борозна (sulcus medianus posterior); передньобічна борозна (sulcus anterolateralis); задньобічна борозна (sulcus posterolateralis).

На вентральній поверхні довгастого мозку з обох боків від передньої серединної щілини розташовані випуклі, що поступово звужуються донизу, валики — піраміди (pyramides). У нижній частині довгастого мозку пучки волокон, що складають пі­раміди, переходять на протилежний бік і заходять у бічні канатики спинного мозку. Цей перехід волокон називається перехрестям пірамід (decussatio pyramidum). Пі­раміди відсутні у нижчих хребетних і з’являються в міру розвитку нової кори; тому вони найбільше розвинені у людини, бо пірамідні волокна з’єднують кору великого мозку, яка досягла у людини найбільшого розвитку, з ядрами черепних нервів і пе­редніми рогами спинного мозку.

Латерально від піраміди довгастого мозку міститься овальної форми підвищен­ня — олива (oliva), яка відділена від піраміди передньобічною борозною.

На задній (дорзальній) поверхні довгастого мозку з боків від задньої серединної борозни лежать задні канатики, обмежені латерально з одного і другого боку слаб­ко вираженою задньобічною борозною. В напрямку доверху задні канатики розхо­дяться в боки і, прямуючи до мозочка, входять до складу його нижніх ніжок. Кож­ний задній канатик поділяється за допомогою проміжної борозни на медіальний, тонкий пучок (fasciculus gracilis) і латеральний, клиноподібний пучок (fasciculus cuneatus). Біля нижнього кута ромбоподібної ямки тонкий і клиноподібний пучки закінчуються відповідними горбками, які містять тонке та клиноподібне ядра (nucleus gracilis et nucleus cuneatus).

Бічна поверхня довгастого мозку, яка міститься між передньобічною і задньобічною борознами, відповідає бічному канатику. Із задньобічної борозни позаду оли­ви виходять корінці язикоглоткового, блукаючого і додаткового черепних нер­вів (ІХ, Х та ХІ пари).