Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Головний мозок
Мозочок

Мозочок (cerebellum) розміщується дорзальніше моста і верхньо-дорзальної части­ни довгастого мозку. Він відіграє основну роль у підтримуванні рівноваги тіла і ко­ординації рухів. Усі хребетні тварини мають мозочок, розвиток якого залежить від характеру руху тварини. Найбільшого розвитку мозочок досягає в людини у зв’язку з прямоходінням і пристосуванням руки до праці. Розташовується мозочок у задній черепній ямці. Зверху над мозочком нависають потиличні частки півкуль великого мозку, які відділені від мозочка поперечною щілиною великого мозку (fissura transversa cerebralis).

Анатомічно в мозочку виділяють дві півкулі (hemispheriae cerebelli) i непарну серединну частину — черв’як (vermis cerebelli). Філогенетично розрізняють ста­родавній мозочок (archaeocerebellum), який представлений жмутком (flocculus) і вузликом (nodulus), давній мозочок (palaeocerebellum), до якого відносять черв’як (vermis), і новий мозочок (neocerebellum), який має у своєму складі півкулі мозочка (hemispheriaе cerebelli) і три пари мозочкових ніжок (pedunculi cerebellares).

У мозочку розрізняють верхню і нижню поверхні, межею між якими є задній край мозочка, де проходить глибока горизонтальна щілина (fissura horisontalis). Верхня і нижня поверхні мозочка випуклі. На нижній поверхні є широка заглибина — долинка мозочка (vallecula cerebelli), до якої прилягає дорзальна поверхня довгастого мозку.

Верхня і нижня поверхні півкуль та черв’яка порізані великою кількістю поперечних паралельних щілин (борозен) (fissuraе cerebelli), між якими містяться довгі вузькі листки (закрутки) мозочка (folia cerebelli). Групи закруток, відокремлені більш глибокими боро­знами, утворюють часточки мозочка (lobuli cerebelli). У зв’язку з тим, що борозни мозо­чка йдуть, не перериваючись, через півкулі та через черв’як, то кожній часточці черв’яка відповідає дві (права і ліва) часточки півкуль. Більш ізольованою часточкою півкуль є жмуток (flocculus), який прилягає до вентральної поверхні середньої мозочкової ніжки. За допомогою своєї ніжки (pedunculus floccularis) жмуток з’єднується з черв’яком мозо­чка, зокрема з його вузликом (nodulus). Із сусідніми відділами мозку мозочок з’єднується трьома парами ніжок. Нижні мозочкові ніжки (pedunculi cerebellares inferiores) пряму­ють униз і з’єднують мозочок з довгастим мозком. Середні мозочкові ніжки (pedunculi cerebellares medii) найтовстіші, йдуть допереду і переходять у Міст. Верхні мозочкові ні­жки (pedunculi cerebellares superiores) з’єднують мозочок із середнім мозком. У мозочкових ніжках проходять волокна провідних шляхів, які сполучають мозочок з іншими відділами головного мозку і зі спинним мозком.

Мозочок складається з білої та сірої речовин.

Біла речовина — мозкове тіло (corpus medullare) — залягає в товщі мозочка й у вигляді білих смужок проникає в кожну часточку. Біла речовина черв’яка, облямо­вана корою і розділена по периферії чисельними глибокими і мілкими борознами. На сагітальному розрізі вона має химерний малюнок, який нагадує гілку дерева (папороті). Ця картина розрізу через черв’як мозочка називається «мозочковим де­ревом життя» (arbor vitae cerebelli).

Мал. 248. Ядра мозочка, схема (за М. Г. Привесом)

1 — Ядро (вершини) намета; 2 — кулясте ядро; 3 — коркоподібне ядро; 4 — зубчасте ядро

Сіра речовина утворює кору мозочка (cortex cerebellaris), а також ізольовані парні клітинні скупчення, які містяться в товщі білої речовини — ядра мозочка: зубчасте яд­ро (nucleus dentatus), коркоподібне ядро (nucleus emboliformis), кулясте ядро (nucleus globosus) та ядро вершини (nucleus fastigii) (мал. 248). У корі мозочка розрізняють три шари: зовнішній — молекулярний, середній — шар грушоподібних нейронів (гангліозний) і внутрішній — зернистий. У молекулярному і зернистому шарах залягають в ос­новному дрібні нейрони. Великі грушоподібні нейрони (клітини Пуркін’є), розміром до 40 мкм, розташовуються в середньому шарі в один ряд — це єдині еферентні ней­рони кори мозочка. Їхні аксони, що відходять від основи тіл, утворюють початкову ланку еферентних шляхів. Вони прямують до нейронів ядер мозочка, а дендрити роз­міщуються в поверхневому молекулярному шарі. Інші нейрони кори мозочка є встав­ними, асоціативними, які передають нервові імпульси грушоподібним нейронам.

Таким чином, усі нервові імпульси, що надходять у кору мозочка, досягають грушоподібних нейронів.