Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Головний мозок
Гіпоталамус

Гіпоталамус (hypothalamus) складає нижні відділи проміжного мозку і бере участь в ут­воренні дна III-го шлуночка. До гіпоталамуса відносять зорове перехрестя, зоровий тракт, сірий горб із лійкою і гіпофізом, а також сосочкоподібні тіла (мал. 247).

Зорове перехрестя (chiasma opticum) розміщене позаду кінцевої пластинки мозкових півкуль, воно має вигляд поперечно розташованого валика, утвореного волокнами зоро­вих нервів (ІІ пара), які частково переходять на протилежний бік (утворюють перехрес­тя). Цей валик із кожного боку латерально і дозаду продовжується в зоровий тракт.

Зоровий тракт (tractus opticus) лягає медіально і ззаду від передньої пронизаної речовини, огинає ніжку мозку з латерального боку і закінчується двома корінцями в підкіркових центрах зору. Бічний корінець підходить до бічного колінчастого тіла, а присередній — прямує до верхнього горбка покрівлі середнього мозку.

Сірий горб (tuber cinereum) міститься позаду зорового перехрестя. По боках сі­рого горба розміщуються зорові тракти, а ззаду — сосочкоподібні тіла. Донизу сі­рий горб переходить у лійку (infundibulum), яка з’єднується з гіпофізом (див. «Ен­докринні залози»). Стінки сірого горба утворені тонкою пластинкою сірої речовини, що містить сірогорбкові ядра (nuclei tuberales).

Сосочкоподібні тіла (corpora mamillaria) розміщені між сірим горбом спереду і задньою пронизаною речовиною ззаду. Вони мають вигляд двох невеликих, діамет­ром 0,5 см кожне, кулястих утворів білого кольору. Ззовні сосочкоподібного тіла розміщується біла речовина, а всередині міститься сіра речовина, в якій виділяють присередні та бічні ядра сосочкоподібного тіла (nuclei corporis mamillaris mediales et laterales). У сосочкоподібних тілах закінчуються стовпи склепіння.

У гіпоталамусі виділяють три основні ділянки скупчень різних за формою і розмі­рами груп нервових клітин: передню (regio hypothalamica anterior), проміжну (regio hypothalamica intermedia) і дорзальну (regio hypothalamica posterior). Скупчення нер­вових клітин у цих ділянках утворюють більше 30 ядер гіпоталамуса.

Нервові клітини ядер гіпоталамуса мають здатність виробляти секрет (нейросе­крет), який по відростках цих же нервових клітин може транспортуватись у ділянку гіпофіза. Такі ядра отримали назву нейросекреторних ядер гіпоталамуса. В перед­ній ділянці гіпоталамуса містяться супраоптичне Ядро (nucleus supraopticus) і паравентрикулярні ядра (nuclei paraventriculares). Відростки клітин цих ядер утворю­ють гіпоталамо-гіпофізарний пучок, який закінчується в задній частці гіпофіза. Серед групи задньої ділянки гіпоталамуса найбільшими є присередні і бічні ядра сосочкоподібного тіла (nuclei corporis mamillaris mediales et laterales) та заднє гіпоталамічне ядро (nucleus hypothalamicus posterior). До групи ядер проміжної гіпоталамічної ділянки належать: дугоподібне ядро (nucleus arcuatus); передньоприсереднє і задньоприсереднє гіпоталамічні ядра (nuclei hypothalamicus ventromedialis et dorsomedialis); заднє гіпоталамічне ядро (nucleus hypothalamicus dorsalis); ядро лій­ки (nucleus infundibularis); сірогорбкові ядра (nuclei tuberales) та ін.

Ядра гіпоталамуса зв’язані досить складно збудованою системою аферентних і еферентних шляхів. Тому гіпоталамус здійснює регулюючий вплив на численні ве­гетативні функції організму. Нейросекрет ядер гіпоталамуса має здатність впливати на функцію залозистих клітин гіпофіза, підсилюючи чи гальмуючи секрецію ряду гормонів, які в свою чергу регулюють діяльність інших залоз внутрішньої секреції.

Наявність нервових і гуморальних зв’язків гіпоталамічних ядер і гіпофіза дає змогу об’єднати їх у гіпоталамо-гіпофізарну систему.