Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Вступ
Зміст предмета, завдання і значення анатомії

Анатомія людини — наука, яка вивчає походження, форму і будову людського організму у зв’язку з його розвитком, функціями і впли­вом умов існування.

Слово «анатомія» означає розтинання, або препарування і походить від грецького слова «anatemno» — «розтинаю». Таким чином, назва цієї науки походить від назви одного з методів її дослідження, який був спо­чатку єдиним, а потім головним у вивченні будови тіла.

Анатомія є складовою частиною біології — науки про живу природу, її форми і закономірності розвитку. В біології виділяють морфологічні нау­ки — науки про форму і будову живих істот та фізіологічні науки — нау­ки про функції цих організмів або їх частин. Морфологія і фізіологія тісно пов’язані між собою, але на сучасному етапі кожна з них досягла такого широкого розвитку, набула таких різноманітних методів дослідження, що стало неможливим одночасно вивчати і морфологію, і фізіологію.

Залежно від методів дослідження і рівня пізнання складових структур морфологію поділяють на анатомію, яка вивчає будову людини на рівні ор­ганів і систем, гістологію (від грец. histos — тканина), яка досліджує будову тіла на тканинному рівні, цитологію (від грец. cytos — Клітина) — науку про клітинну будову організму і ембріологію (від грец. embryon — зародок) — науку про внутрішньоутробний розвиток організму (зародка).

Анатомія є однією із фундаментальних дисциплін в системі біологіч­ної освіти. Ця дисципліна (серед великої кількості, що вивчаються студентом-біологом) є єдиною, яка широко знайомить майбутнього біолога з будовою тіла людини. Той, хто вивчає анатомію, не лише засвоює ба­гатий фактичний матеріал, а й на його основі пізнає закономірності бу­дови і функцій живого організму. В специфічних анатомічних особливо­стях людини розкриваються не тільки її походження та місце в живій природі, а й вплив екологічних і соціальних факторів на будову тіла.

Для спеціалістів фізичної культури і спорту важливе значення має не лише основний зміст анатомії людини як предмета. У своїй практичній діяльності вчитель фізичного виховання, тренер і спортсмен постійно вирішують питання, пов’язані з віковими та статевими особливостями будови і функціонування людського тіла, їм нерідко треба детально зна­ти взаємне розташування органів і їх функціональний взаємозв’язок при тих чи інших рухових режимах. Оцінюючи значення викладання анато­мії в інститутах фізичної культури, один з основоположників спортивної анатомії М.Ф. Іваницький завжди підкреслював, що цей курс має не тільки загальноосвітнє, але й велике прикладне значення. Вивчення анатомії не обме­жується лише засвоєнням теоретичного матеріалу, воно також спрямоване на фор­мування у студентів певних практичних навичок. Наприклад, вивчивши будову ру­хового апарату, студенти знайомляться з анатомічними методами аналізу рухів і положень тіла в просторі, що дозволяє їм досліджувати роботу рухового апарату при тих чи інших видах спортивної діяльності. Практичним наслідком такого під­ходу може бути внесення змін у техніку виконання рухів, які спрямовані на поліп­шення її якості і запобігання травмам.

Разом з тим анатомія закладає фундамент для вивчення інших медико-біологічних дисциплін: антропології, цитології, гістології, ембріології, фізіології, порівняльної анатомії, тератології, генетики і тісно зв’язана з ними. Усі ці дисцип­ліни в різний час народились в надрах анатомії і згодом, завдяки виникненню і вдо­сконаленню традиційних методів дослідження, відокремились від неї, що позначи­лося на подальшому розвитку самої анатомії, її структурі.