Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

М'язи та фасції нижньої кінцівки
М'язи гомілки
Задня група м'язів гомілки

М’язи задньої групи гомілки за топографією поділяють на поверхневий та глибо­кий шари (мал. 133).

До поверхневого шару відносять триголовий м’яз литки та підошовний м’яз.

Триголовий м’яз литки (m. triceps surae) складається з двох м’язів — литко­вого, який розміщується поверхнево, і камбалоподібного м’яза, що лежить під ли­тковим.

Литковий м’яз (m. gastrocnemius) має дві головки: присередню і бічну. Присередня головка (caput mediale) починається від присереднього надвиростка стег­нової кістки, а бічна головка (caput laterale) — від бічного надвиростка стегнової кістки. Між бічною головкою литкового м’яза і капсулою колінного суглоба роз­міщується бічна підсухожилкова сумка литкового м’яза (bursa subtendinea musculi gastrocnemii lateralis). Між присередньою головкою і капсулою суглоба лежить присередня підсухожилкова сумка литкового м’яза (bursa subtendinea musculi gastrocnemii medialis). Обидві сумки сполучаються з порожниною колінного сугло­ба. Приблизно посередині гомілки м’язові черевця обох головок зливаються і фор­мують спільний сухожилок, який разом із сухожилком камбалоподібного м’яза утворює міцний п’ятковий (ахіловий) сухожилок (tendo calcaneus (Аchilis)).

Камбалоподібний м’яз (m. soleus) — товстий, плоский м’яз, за формою нагадує рибу камбалу (звідки і походить його назва). Починається від головки і верх­ньої частини задньої поверхні тіла малогомілкової кістки, лінії камбалоподібного м’яза великогомілкової кістки та сухожилкової дуги камбалоподібного м’яза (arcus tendineus musculi solei), що перекидається між великогомілковою та малогомілко­вою кістками. Кінцевий сухожилок камбалоподібного м’яза бере участь в утворенні п’яткового сухожилка. Всі частини триголового м’яза литки прикріплюються своїм спільним п’ятковим сухожилком до горба п’яткової кістки. Між п’ятковим сухожилком та п’ятковою кісткою міститься синовіальна сумка п’яткового сухо­жилка (bursa tendinis calcanei).

Мал. 133. Поверхневі та глибокі м’язи гомілки (вигляд ззаду)

1 — присередня головка литкового м’яза, 2 — бічна головка литкового м’яза, 3 — п’ятковий сухожи­лок, 4 — камбалоподібний м’яз, 5 — підошовний м’яз, 6 — підколінний м’яз, 7 — задній велико­гомілковий м’яз, 8 — довгий м’яз-згинач пальців, 9 — довгий м’яз-згинач великого пальця стопи

Функція: триголовий м’яз литки згинає стопу в гомілково-стопному суглобі. При фіксованій стопі утримує гомілку на таранній кістці, не даючи їй перехилятись вперед. Крім того, литковий м’яз згинає гомілку в колінному суглобі, присередня головка литкового м’яза пронує гомілку, а бічна головка литкового м’яза супінує гомілку.

Іннервація: великогомілковий нерв (LІV—SІІ).

Підошовний м’яз (m. plantaris) — рудиментарний і непостійний. Починається від бічного надвиростка стегнової кістки, капсули колінного суглоба. При­кріплюється до горба п’яткової кістки. Функція: згинає гомілку та стопу, натягує капсулу колінного суглоба.

Іннервація: великогомілковий нерв (LIV—SII).

До глибокого шару задньої групи м’язів гомілки відносять чотири м’язи: підко­лінний, задній великогомілковий, довгий м’яз-згинач пальців, довгий м’яз —згинач великого пальця стопи.

Підколінний м’яз (m. popliteus) — короткий плоский м’яз, залягає в ділянці дна підколінної ямки. Починається від бічного надвиростка стегнової кістки, кап­сули колінного суглоба. Прикріплюється до трикутної площадки на задній поверхні великогомілкової кістки, над лінією камбалоподібного м’яза. Функція: згинає і пронує гомілку, натягує капсулу колінного суглоба.

Іннервація: великогомілковий нерв (LIV—SII).

Задній великогомілковий м’яз (m. tibialis posterior) розміщується глибоко на задній поверхні гомілки, між довгим м’язом-згиначем пальців і довгим м’язом-згиначем великого пальця стопи. Починається від задньої поверхні міжкісткової перетинки та прилеглих до неї ділянок великогомілкової та мало­гомілкової кісток. Міцний сухожилок м’яза проходить позаду присередньої кіс­точки під тримачем м’язів-згиначів на стопу і прикріплюється до горбистості човноподібної кістки, до підошовної поверхні всіх трьох клиноподібних кісток та основи четвертої (іноді і п’ятої) плеснової кістки. Функція: згинає, приво­дить і супінує стопу.

Іннервація: великогомілковий нерв (LIV—SII).

Довгий м’яз-згинач пальців (m. flexor digitorum longus) розміщується позаду та присередніше заднього великогомілкового м’яза. Починається від середньої третини задньої поверхні великогомілкової кістки та фасції гомілки. Прямуючи вниз, м’яз переходить в довгий сухожилок, який огинає ззаду присередню кісточку, розташовуючись під тримачем м’язів-згиначів. Потім сухожилок м’яза переходить на підошву і, прямуючи косо назовні, ділиться на чотири окремих сухожилки, які йдуть до ІІ—V пальців і прикріплюються до основ дистальних фаланг цих пальців. Функція довгого м’яза-згинача пальців: згинає дистальні фаланги II—V пальців, згинає і супінує стопу. Разом з триголовим м’язом литки бере участь у ста­вленні стопи на носок (ходіння на пальцях). При стоянні м’яз сприяє укріпленню поздовжного склепіння стопи, при ходінні — притискує пальці до землі.

Іннервація: великогомілковий нерв (LIV—SII).

Довгий м’яз-згинач великого пальця стопи (m. flexor hallucis longus) найсильніший із глибоких м’язів задньої групи гомілки, розміщується латерально і ззаду від заднього великогомілкового м’яза. Починається від нижніх двох третин тіла малогомілкової кістки, міжкісткової перетинки та задньої міжм’язової перего­родки гомілки. Сухожилок м’яза проходить позаду присередньої кісточки, йде під тримачем м’язів-згиначів в однойменній борозні таранної кістки і прямує на підош­ві до великого пальця стопи. Прикріплюється до основи дистальної фаланги великого пальця. Функція: згинає великий палець стопи, бере участь у згинанні, супінації і приведенні стопи, укріплює поздовжнє склепіння стопи.

Іннервація: великогомілковий нерв (LIV—SII).



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.