Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009
М'язи і фасції верхньої кінцівки
Передня група м'язів передпліччя
Перший (поверхневий) шар м'язів передньої групи передпліччя
Плечо-променевий м’яз (m. brachioradialis) має спільний розвиток із м’язами задньої групи передпліччя. Але через те, що розміщується на передньо-бічній поверхні передпліччя і бере участь в його згинанні, то плечо-променевий м’яз відносять до м’язів передньої групи передпліччя. Починається плечо-променевий м’яз від плечової кістки вище її бічного надвиростка та від зовнішньої міжм’язової перегородки плеча. На рівні середини передпліччя м’язове черевце переходить у вузький плоский сухожилок, який проходить під сухожилками довгого відвідного м’яза великого пальця кисті та короткого м’яза—розгинача великого пальця кисті і прикріплюється до бічної поверхні дистального кінця променевої кістки над її шилоподібним відростком. Функція: згинає передпліччя в ліктьовому суглобі, пронує і (почергово) супінує його, встановлює в положення між пронацією і супінацією.
Іннервація: променевий нерв (CV—СVIII).
Class="center">
Мал. 118. Передня група м’язів передпліччя (права рука)
а — поверхневий шар: 1 — плечо-променевий м’яз, 2 — круглий м’яз-привертач (пронатор), 3 — променевий м’яз-згинач зап’ястка, 4 — довгий долонний м’яз, 5 — ліктьовий м’яз-згинач зап’ястка, 6 — поверхневий м’яз-згинач пальців, 7 — апоневроз двоголового м’яза плеча, б — глибокий шар: 1 — м’яз-відвертрач (супінатор), 2 — довгий м’яз-згинач великого пальця, 3 — глибокий м’яз-згинач пальців, 4 — червоподібні м’язи
Круглий м’яз-привертач (пронатор) (m. pronator teres) — найкоротший із м’язів поверхневого шару (мал. 118, 119). Починається від присереднього надвиростка плечової кістки, фасції передпліччя, присередньої міжм’язової перегородки і частково від вінцевого відростка ліктьової кістки. Прикріплюється цей м’яз до зовнішньої і передньої поверхні променевої кістки в ділянці її середини. Функція: пронує і згинає передпліччя.
Іннервація: серединний нерв (СV—Thl).
Променевий м’яз-згинач зап’ястка (кисті) (m. flexor carpi radialis) має веретеноподібну форму, лежить поверхнево під шкірою, виконує рухи в багатьох суглобах. Починається м’яз від присереднього надвиростка плечової кістки, присередньої міжм’язової перегородки плеча та фасції передпліччя. Приблизно на середині передпліччя продовжується в плоский довгий сухожилок, який проходить на кисть під зв’язкою-тримачем згиначів і прикріплюється до основи другої (частково третьої) п’ясткової кістки. Функція: згинає передпліччя в ліктьовому суглобі; згинає кисть у променево-зап’ястковому та зап’ястково-п’ястковому суглобах; працюючи разом з променевим м’язом-розгиначем зап’ястка, може відводити кисть.
Іннервація: серединний нерв (СV—ТhІ).
Довгий долонний м’яз (m. palmaris longus) не є постійним м’язом і в деяких випадках може бути відсутнім. Починається від присереднього надвиростка плечової кісти, присередньої міжм’язової перегородки плеча і фасції передпліччя. Він має веретеноподібну форму, коротеньке м’язове черевце і дуже довгий сухожилок, який проходить на кисть під тримачем згиначів і вплітається в долонний апоневроз. Функція: натягує долонний апоневроз, згинає кисть і передпліччя.
Іннервація: серединний нерв (СV—ТhІ).
Ліктьовий м’яз-згинач зап’ястка (m. flexor carpi ulnaris) має дві головки — плечову і ліктьову. Плечова головка починається від присереднього надвиростка плечової кістки і присередньої міжм’язової перегородки плеча. Ліктьова головка бере початок від ліктьового відростка ліктьової кістки і фасції передпліччя. В проксимальній третині передпліччя обидві головки зливаються в одне черевце, яке йде по присередньому краю передпліччя і своїм довгим сухожилком прикріплюється до горохоподібної кістки, а частина пучків м’яза за допомогою зв’язок прикріплюються до гачкуватої та п’ятої п’ясткової кісток. Функція: згинає передпліччя і кисть; при одночасному скороченні з ліктьовим м’язом-розгиначем зап’ястка приводить кисть.
Іннервація: ліктьовий нерв (СVII—СVIII).
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.