Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

М'язи і фасції верхньої кінцівки
М'язи вільної верхньої кінцівки
М'язи плеча

М’язи вільної верхньої кінцівки залежно від їх розташування поділяють на три топографо-анатомічні групи: м’язи плеча, м’язи передпліччя і м’язи кисті.

М’язи плеча, в свою чергу, діляться на дві групи: передню (згиначі) та задню (роз­гиначі), між якими є сполучнотканинні перетинки — присередня і бічна міжм’язові перегородки плеча, що йдуть від фасції плеча до відповідних країв плечової кі­стки.

Передню групу м’язів плеча складають три м’язи: дзьобо-плечовий, плечовий та двоголовий м’яз плеча (мал. 116).

Дзьобо-плечовий м’яз (m.coracobrachialis) починається від дзьобоподібного відростка лопатки, прикріплюється нижче гребеня малого горбочка плечової кістки на рівні прикріплення сухожилка дельтоподібного м’яза. Функція: згинає плече в плечовому суглобі і приводить його до тулуба. Якщо плече проноване, то бере також участь в обертанні плеча назовні.

Іннервація: м’язово-шкірний нерв (CV—CVIII).

Плечовий м’яз (m. brachialis) починається від нижньої половини перед­ньої поверхні плечової кістки і від міжм’язових перегородок плеча.

Прикріплюється до горбистості ліктьової кістки та її вінцевого відрост­ка. Функція: згинає передпліччя в ліктьовому суглобі.

Іннервація: м’язово-шкірний нерв (CV—CVIII).

Двоголовий м’яз плеча (m. biceps brachii) проходить два суглоби — плечовий та ліктьовий і має дві головки — коротку і довгу.

Коротка головка (caput breve) починається від дзьобоподібного відростка ло­патки. Довга головка (caput longum) бере початок від надсуглобового горбочка лопатки сухожилком, який пронизує зверху вниз капсулу плечового суглоба і виходить на плече, де розташовується в міжгорбковій борозні. На рівні середини плеча обидві головки з’ єднуються в спільне черевце, яке закінчується сухожилком, котрий прикріплюється до горбистості променевої кістки і до фасції передпліччя. Функція: згинає і супінує передпліччя в ліктьовому суглобі та згинає плече в плечовому суглобі. Але через те, що довга і коротка головки м’яза починаються на лопатці на деякій від­стані одна від одної, то функції їх по відношенню до плеча неоднакові: довга головка згинає і відводить плече, коротка — згинає і приводить плече.

Іннервація: м’язово-шкірний нерв (GV—CVIII).

Class="center">

Мал. 116. М’язи плечового поясу і плеча (вигляд спереду, права рука)

1 — м’яз-підіймач лопатки (відрізаний), 2 — малий ромбоподібний м’яз (відрізаний), 3 — підлопатковий м’яз, 4 — тристоронній отвір, 5 — передній зубчастий м’яз (відрізаний), 6 — великий круглий м’яз, 7 — найширший м’яз спини, 8 — довга головка триголового м’яза плеча, 9 — присередня головка триголового м’яза плеча, 10 — ліктьова ямка, 11 — присередній надвиросток, 12 — апоневроз двоголо­вого м’яза плеча, 13 — фасція передпліччя, 14 — плечо-променевий м’яз, 15 — сухожи­лок двоголового м’яза плеча, 16 — круглий м’яз-привертач (пронатор), 17 — плечовий м’яз, 18 — двоголовий м’яз плеча, 19 — дзьобо-плечовий м’яз, 20 — коротка головка дво­голового м’яза плеча, 21 — великий грудний м’яз (відрізаний), 22 — довга головка двого­лового м’яза плеча, 23 — дельтоподібний м’яз (відтягнутий), 24 — малий грудний м’яз (відрізаний)

Мал. 117. М’язи плечового поясу і плеча (вигляд ззаду, права рука)

1 — м’яз-підіймач лопатки (відрізаний), 2 — надосна фасція, 3 — надосний м’яз, 4 — ло­паткова ость, 5 — тристоронній отвір, 6 — чотиристоронній отвір, 7 — великий горбок плечової кістки, 8 — дельтоподібний м’яз (відрізаний), 9 — плечо-променевий м’яз, 10 — довгий променевий м’яз-розгинач зап’ястка, 11 — бічний надвиросток, 12 — ліктьовий м’яз, 13 — фасція передпліччя, 14 — ліктьовий відросток, 15 — присередній надвиросток, 16 — сухожилок триго­лового м’яза плеча, 17 — триголовий м’яз плеча, 18 — бічна головка триголового м’яза плеча, 19 — довга головка триголового м’яза плеча, 20 — великий круглий м’яз, 21 — малий круглий м’яз, 22 — підосний м’яз, 23 — нижній кут лопатки, 24 — вели­кий ромбоподібний м’яз (відрізаний), 25 — підосна фасція, 26 — малий ромбоподібний м’яз (відрізаний)

Задню групу м’язів плеча складають два м’язи: триголовий та ліктьовий (мал. 117).

Триголовий м’яз (m. triceps brachii) досить добре розвинений, розташовується на за­дній поверхні плеча по всій його довжині. Має три головки: довгу, присередню і бічну.

Довга головка (caput longum) починається від підсуглобового горбочка ло­патки. Присередня головка (caput mediale) та бічна головка (caput laterale) починаються від задньої поверхні плеча (присередня — нижче, а бічна — вище борозни променевого нерва) і від внутрішньої та зовнішньої міжм’язових перегоро­док. Усі три головки утворюють спільне черевце, яке своїм плоским, широким су­хожилком прикріплюється до ліктьового відростка ліктьової кістки. Части­на пучків м’яза вплітається в капсулу ліктьового суглоба та фасцію передпліччя. Між присередньою і бічною головками триголового м’яза плеча, з одного боку, і плечовою кісткою, з другого, знаходиться плечо-м’язовий канал, в якому проходять променевий нерв і глибока артерія плеча. Функція: розгинає передпліччя в лік­тьовому суглобі, а довга головка розгинає і приводить плече в плечовому суглобі.

Іннервація: променевий нерв (CV—СVIII).

Ліктьовий м’яз (m. anconeus) починається від бічного надвиростка пле­чової кістки та променевої колатеральної зв’язки. Прикріплюється до лік­тьового відростка та задньої поверхні проксимальної частини ліктьової кістки і до фасції передпліччя. Функція: розгинає передпліччя в ліктьовому суглобі.

Іннервація: променевий нерв (СV—СVIII).



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.