Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

М'язи та фасції голови
М'язи, що оточують ротову щілину

Коловий м’яз рота (m. orbicularis oris) утворює м’язову основу верхньої та ниж­ньої губ, складається з двох частин: крайової та губної.

Крайова частина (pars marginalis) є периферичною частиною м’яза. Утворюєть­ся м’язовими волокнами, які підходять до верхньої та нижньої губ від сусідніх м’язів, які розширюють ротову щілину: щічного, м’яза-підіймача верхньої Губи, м’яза-підіймача кута рота, м’яза-опускача нижньої губи, м’яза-опускача кута рота та ін.

Губна частина (pars labialis) — основна частина колового м’яза рота, залягає в товщі верхньої та нижньої губ. Пучки м’язових волокон простягаються від одного кута рота до другого. Обидві частини прикріплюються в ділянці кутів рота, вплітаючись у їх шкіру і слизову оболонку. Частина пучків волокон в ділянці кутів рота переходить з нижньої губи у верхню і навпаки.

Функція колового м’яза рота: замикає ротову щілину, бере участь у смок­танні, жуванні, ковтанні їжі, вимовлянні звуків, спричинює різноманітну і високо- диференційовану міміку губ, а також впливає на конфігурацію рота.

Іннервація: Лицевий нерв.

М’яз-опускач кута рота (m. depressor anguli oris) починається від перед­ньої поверхні нижньої щелепи, нижче підборідного отвору. Прикріплюється до шкіри кута рота. Частина волокон м’яза вплітається в товщу верхньої губи. Фун­кція: тягне кут рота вниз і латерально, що надає обличчю виразу смутку.

Іннервація: лицевий нерв.

М’яз-підіймач кута рота (m. levator anguli oris) починається від передньої поверхні верхньої щелепи в ділянці іклової ямки. Прикріплюється до кута рота. Функція: тягне кут рота вверх і латерально.

Іннервація: лицевий нерв.

М’яз-опускач нижньої губи (m. depressor labii inferioris) частково прикритий м’язом-опускачем кута рота. Починається від передньої поверхні нижньої щелепи, нижче підборідного отвору. Прямує вверх та присередньо і прикріплюється до шкіри та слизової оболонки нижньої губи. Функція: тягне нижню гу­бу вниз і дещо назовні; працюючи разом з однойменним м’язом протилежного бо­ку, може вивертати губу назовні; бере участь у формуванні виразу іронії, смутку, відрази.

Іннервація: лицевий нерв.

М’яз-підіймач верхньої губи (m. levator labii superioris) починається від під-очноямкового краю верхньої щелепи над підочноямковим отвором. Прямує вниз і вплітається у волокна колового м’яза рота. Функція: піднімає верхню губу.

Іннервація: лицевий нерв.

М’яз-підіймач верхньої губи та крила носа (m. levator labii superioris alaeque nasi) розміщується поряд з попереднім м’язом. Починається від основи лобо­вого відростка верхньої щелепи. Прикріплюється до шкіри верхньої губи та крила носа. Функція: піднімає верхню губу, тягне крило носа вгору та вбік, сприяючи тим самим розширенню ніздрі.

Малий виличний м’яз (m. zygomaticus minor) починається від передньої поверхні виличної кістки. Прикріплюється до шкіри кута рота. Функція: піднімає кут рота, поглиблює носогубну складку.

Іннервація: лицевий нерв.

Великий виличний м’яз (m. zygomaticus major) починається від зовніш­ньої поверхні виличної кістки. Прямує вниз та присередньо і вплітається в коловий м’яз рота та шкіру кута рота. Функція: тягне кут рота вверх та назов­ні, є основним м’язом сміху.

Іннервація: лицевий нерв.

М’яз сміху (m. risorius) — непостійний м’яз. Починається від жувальної фасції. Прикріплюється до шкіри кута рота. Функція: тягне кут рота вбік та вверх. У деяких людей внаслідок прикріплення м’яза до шкіри Щоки утворюєть­ся при його скороченні збоку від кута рота невелика ямочка.

Іннервація: лицевий нерв.

Щічний м’яз (m. buccinator), або м’яз сурмачів, має чотирикутну форму, скла­дає м’язову основу щоки. Розміщується глибше, ніж інші м’язи. Починається від крило-нижньощелепного шва, косої лінії нижньої щелепи та зовнішньої повер­хні коміркового відростка верхньої щелепи. Волокна м’яза йдуть майже горизонта­льно вперед і переходять у коловий м’яз рота, а також вплітаються в шкіру губ, кута рота і слизову оболонку присінка рота. Крізь товщу щічного м’яза на рівні верхнього другого великого кутнього зуба проходить протока привушної залози. Функція: тягне кут рота вбік, при двобічному скороченні розтягує щіли­ну рота, притискає внутрішню поверхню щік до зубів. Головна функція щічного м’яза полягає в тому, що він виштовхує назовні вміст присінка рота, як, наприклад, повітря при грі на духових інструментах, звідки і походить назва — м’яз сурмачів.

Підборідний м’яз (m. mentalis) починається від комірок нижніх різців, прямує вниз та присередньо, з’єднується з волокнами однойменного м’яза проти­лежного боку і прикріплюється до шкіри підборіддя. Функція: тягне шкіру підборіддя вверх та назовні, сприяючи утворенню на ній ямочок; вип’ячує нижню губу вперед і притискає її до верхньої.

Іннервація: лицевий нерв.

Поперечний м’яз підборіддя (m. transversus menti) — непостійний м’яз. Розмі­щується під підборіддям, дугоподібно зв’язує волокна м’яза-опускача кута рота.