Акушерство та гінекологія - А.М.Громова 2000
Фізіологія пологів
Біомеханізм пологів при згинальних передлежаннях
Теорії біомеханізму пологів
Теорій, які б могли у повній мірі пояснити біомеханізм пологів багато, але ні одна з них не може повністю пояснити їх причинний характер. По А. Я. Красовському, згинання голівки пояснюється тиском на неї хребта, який передає їй дію зганяючих сил. При цьому голівку розглядають як нерівноплечий важіль, в результаті розміщення точки, що з’єднує хребет з основою черепа не в центрі, а ближче до потилиці, ніж до підборіддя. Тому більша частина зганяючих сил зосереджується на потилиці. Довге плече важеля (лице, лоб) зустрічає опір з боку безіменної лінії тазу. При цьому виникають дві протидіючі сили: одна з них тисне на потиличну частину голови і примушує її рухатись вперед, друга - утримує лице плоду. Внаслідок цього потилиця опускається нижче ніж лоб - відбувається згинання голівки.
Внутрішній поворот голівки пояснюється взаємодією голівки плода і стінок таза та м’язів тазового дна. Ковзаючи по стінкам таза і знаходячись під дією м’язів тазового дна, голівка здійснює свій внутрішній поворот. Після внутрішнього повороту голівка знаходиться у стані значного згинання. Потилицею вона встановлюється між нижніми гілками лонних кісток. Тут потилиця зазнає тиску з боку зганяючих сил і показується з-під лонної дуги першою. Далі в результаті взаємодії двох перехресних сил (сила, розвивається під дією черевної стінки і діафрагми, а також м’язів матки, та сила м’язів тазового дна) голівка розгинається.
Внутрішній поворот тулуба і зовнішній поворот голівки пояснюється, головним чином, поворотом плечового поясу.
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.