Акушерство та гінекологія - А.М.Громова 2000

Аномалії скоротливої діяльності матки
Класифікація аномалій пологової діяльності
Дискоординована пологова діяльність

При дискоординованій пологовій діяльності порушена координація скорочень або між різними відділами матки: правою і лівою її половинами, між верхнім (дно, тіло) і нижнім відділом матки, між усіма відділами матки (фібриляція, тетатонус матки). Це ускладнення зустрічається в 1-3 % випадків.

Причинами дискоординованих скорочень матки можуть бути:

- дистоція шийки матки (ригідність, рубцьові зміни, атрезія, пухлини шийки матки);

- вади розвитку матки (двурога, сідловидна Матка, перетинки в порожнині матки);

- клінічна невідповідність розмірів плоду і тазу;

- дегенеративні, запальні та неопластичні процеси в матці;

Клінічно виділяють:

- дискоординацію (порушення координації скорочень між різними відділами матки);

- гіпертонус нижнього сегменту (звортній градієнт);

- циркулярну дистоцію;

- тетонія матки.

Клінічно дискоординована пологова діяльність проявляється наявністю болючих нерегулярних перейм. При пальпації матки відмічається неоднакова її напруга в різних відділах матки. Часто відзначається «незріла» шийка матки і її повільне відкриття. Дискоординація спостерігається в першому періоді пологів до відкриття шийки матки на 5-6 см. Різко порушується плацентарно-матковий Кровообіг і виникає Гіпоксія плоду.

Для нормалізації пологової діяльності застосовують аналгетики (20-40 мг промедола), спазмолітики (но-шпа 2 мл, баралгін 5 мл) та седативні (седуксен 10 мг) засоби. При стомленні роділлі надають медикаментозний сон-відпочинок на 2,5-3 години, проводять профілактику гіпоксії плода.



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.