Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002
Загальна частина
Структура тіла людини
Тканини - Нервова тканина - Внутрішня будова нейрона
Специфічними особливостями структури нервових клітин (рис. 11) є:
- наявність у цитоплазмі базофільних грудочок - речовини Ніссля;
- присутність як у тілі, так і у відростках нейроцитів фібрилярних структур (нейрофібрил).
Базофільна субстанція Ніссля при оптичній мікроскопії препаратів, забарвлених основними барвниками, має вигляд грудочок, що нагромаджуються в тілі нервової клітини і початкових відділах дендритів та відсутні в аксоні. При електронній мікроскопії нейроцитів установлено, що грудочки являють собою щільно упаковані анастомозуючі канальці та цистерни гранулярної ендоплазматичної сітки, між якими розташовані численні вільні Рибосоми та полісоми. Таким чином, речовина Ніссля є дуже розвиненим апаратом білкового синтезу, що відтворює високу інтенсивність синтезу білка в нервових клітинах.
Нейрофібрили утворюють у цитоплазмі нейроцита тримірну сітку. А у відростках вони розташовані переважно паралельно довжині відростка. Нейрофібрили утворені мікротрубочками діаметром 20-30 нм, нейрофіламентами (мікрофіламентами), які належать до так званих проміжних філаментів діаметром 6-10 нм, що виконують опорну функцію. Нейрофіламенти відіграють важливу роль у здійсненні транспортних процесів у тілі та відростках нервової клітини і утворюють її Цитоскелет.
За наявності загальних ознак будови нейрони характеризуються специфічністю. Функції та будова нейронів визначаються їх положенням у нервовій системі і, на відміну від більшості клітин, вони не є взаємозамінними. (Детальніші відомості подано в підручниках з гістології).
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.