Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002

Спеціальна частина
Спланхнологія, splanchnologia [вчення про нутрощі] - Травна система, systema digestorium
Кишечник - Товста кишка - Будова ободової кишки

Стінка ободової кишки складається з:

- слизової оболонки, tunica mucosa;

- підслизової основи, tella submucosa;

- м’язової оболонки, tunica muscidaris;

- серозної оболонки, tunica serosa.

Слизова оболонка має такі особливості: вона не має ворсинок, утворює півмісяцеві складки, plicae semilunares coli, містить значно більше кишкових крипт, ніж Товста кишка, а у власному шарі - багато кишкових залоз.

Підслизова основа добре розвинена, у ній розміщено багато лімфоїдних фолікулів та судинні й нервові сплетення.

М’язова оболонка складається з двох шарів: зовнішнього - поздовжнього та внутрішнього - колового. Поздовжній шар утворює три стрічки, про які йшлося раніше. Коловий шар нерівномірний, в окремих ділянках він утворює замикачі, що слід ураховувати в хірургічній практиці під час резекції відділів товстої кишки. (Замикачі детально розглядатимуться при вивченні рентгено-анатомії товстої кишки).

Серозна оболонка покриває сліпу кишку з усіх боків, висхідну та низхідну - спереду і з боків, поперечну та сигмоподібну - з усіх боків з утворенням брижі та чепцевих (сальникових) привісок, Appendices еріріосае.

У будові стінки ободової кишки спостерігаються значні розширення та гіпертрофія на більшій або меншій ділянці (відрізку). Ця аномалія отримала назву «вроджений мегаколон», megacolon (від грецк. megas - великий, colon - ободова кишка). Мегаколон або хвороба Гіршспрунга1 потребує хірургічного Лікування. Зустрічаються також мегаректум, мегасигма та мегаколон окремо або в поєднанні.

1 «Вроджений мегаколон» або хвороба Гіршспрунга був описаний у 1886 р. датським педіатром Г. Гіршспрунгом (Н. Hirschsprung, 1830-1916).



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.