Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002
Спеціальна частина
Спланхнологія, splanchnologia [вчення про нутрощі] - Травна система, systema digestorium
Кишечник - Товста кишка - Будова ободової кишки
Стінка ободової кишки складається з:
- слизової оболонки, tunica mucosa;
- підслизової основи, tella submucosa;
- м’язової оболонки, tunica muscidaris;
- серозної оболонки, tunica serosa.
Слизова оболонка має такі особливості: вона не має ворсинок, утворює півмісяцеві складки, plicae semilunares coli, містить значно більше кишкових крипт, ніж Товста кишка, а у власному шарі - багато кишкових залоз.
Підслизова основа добре розвинена, у ній розміщено багато лімфоїдних фолікулів та судинні й нервові сплетення.
М’язова оболонка складається з двох шарів: зовнішнього - поздовжнього та внутрішнього - колового. Поздовжній шар утворює три стрічки, про які йшлося раніше. Коловий шар нерівномірний, в окремих ділянках він утворює замикачі, що слід ураховувати в хірургічній практиці під час резекції відділів товстої кишки. (Замикачі детально розглядатимуться при вивченні рентгено-анатомії товстої кишки).
Серозна оболонка покриває сліпу кишку з усіх боків, висхідну та низхідну - спереду і з боків, поперечну та сигмоподібну - з усіх боків з утворенням брижі та чепцевих (сальникових) привісок, Appendices еріріосае.
У будові стінки ободової кишки спостерігаються значні розширення та гіпертрофія на більшій або меншій ділянці (відрізку). Ця аномалія отримала назву «вроджений мегаколон», megacolon (від грецк. megas - великий, colon - ободова кишка). Мегаколон або хвороба Гіршспрунга1 потребує хірургічного Лікування. Зустрічаються також мегаректум, мегасигма та мегаколон окремо або в поєднанні.
1 «Вроджений мегаколон» або хвороба Гіршспрунга був описаний у 1886 р. датським педіатром Г. Гіршспрунгом (Н. Hirschsprung, 1830-1916).
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.