Основи загальної та фармацевтичної гігієни - Дикий І.Л. 2003
Освітлення й вентиляція приміщень
Гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень
Робота в аптечних установах пов’язана із значним напруженням зорового аналізатора, тому важливе гігієнічне значення має забезпечення раціонального освітлення приміщень. При нераціональному, недостатньому освітленні робочих місць знижується зорова й загальна працездатність, підвищується ймовірність помилок, травматизму, створюються умови для виникнення захворювань органа зору. Усі приміщення аптеки повинні мати природне й штучне освітлення.
Основними гігієнічними вимогами до освітлення приміщень є:
— достатній рівень за інтенсивністю з урахуванням функціонального призначення приміщення;
— рівномірність освітлення по всій площі приміщення;
— відсутність засліплюючої дії на очі;
— наближеність штучного освітлення за своєю спектральною характеристикою до природного.
Основними показниками природного освітлення приміщень є: світловий коефіцієнт, кут падіння світлових променів, кут отвору, коефіцієнт природного освітлення.
Гігієнічна оцінка штучного освітлення приміщень, в тому числі аптечних, включає: оцінку джерела світла, його потужності й розташування, інтенсивності і рівномірності освітлення, відсутності засліплюючої дії.
Однак слід враховувати можливість неґативної дії світла на лікарські препарати при їхньому зберіганні. Дія прямих світлових променів може ініціювати реакції рацемізації, що супроводжуються появою в препараті оптичних ізомерів, які відрізняються зниженою фармакологічною дією, і інші ефекти. Одночасна дія світла і кисню призводить до швидкого руйнування ліків, що робить їх непридатними, а часом небезпечними для здоров’я. З урахуванням здатності руйнуючої дії світла на лікарські засоби розроблені відповідні режими їх зберігання.
Мета: знати гігієнічні вимоги до освітлення приміщень аптек залежно від їхнього функціонального призначення, уміти здійснювати оцінку природного й штучного освітлення приміщень, розробляти гігієнічні рекомендації щодо оптимізації показників освітленості.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ
1. Світлові поняття й одиниці виміру освітленості.
2. Вплив нераціонального освітлення робочих місць на зорову функцію ока й Організм у цілому.
3. Вплив світла на стабільність лікарських препаратів при їхньому зберіганні.
4. Гігієнічні вимоги до природного й штучного освітлення приміщень.
5. Графічні Методи оцінки природного освітлення приміщень.
6. Світлотехнічні методи оцінки природного й штучного освітлення приміщень.
7. Устрій і принцип роботи об’єктивного люксметру.
8. Оцінка штучного освітлення приміщень розрахунковим методом «метод Вт».
Завдання 1. Гігієнічна оцінка природного освітлення приміщення
Для гігієнічної оцінки природного освітлення використовують графічні і світлотехнічні методи. До графічних методів належить визначення світлового коефіцієнта, кута падіння світлових променів, кута отвору, до світлотехнічних — визначення коефіцієнта природного освітлення.
1.1. Визначення світлового коефіцієнта
Світловий коефіцієнт (СК) — це відношення площі заскленої поверхні вікон до площі підлоги. Для його визначення вимірюють, використовуючи рулетку, площу заскленої поверхні усіх вікон у приміщенні (не враховуючи віконні рами) і площу підлоги. Світловий коефіцієнт виражають у вигляді простого дробу, у чисельнику якого одиниця, а в знаменнику частка від ділення площі підлоги на площу заскленої поверхні.
Приклад. Площа заскленої поверхні в асистентської аптеки складає 4 м2, площа підлоги 20 м2. Отже, світловий коефіцієнт дорівнює 1/5 (20: 4 = 5).
У приміщеннях аптек, в яких здійснюється напружена зорова робота (асистентська, асептична, фасувальна), СК повинний складати не менше 1/4 в інших приміщеннях — 1/6.
1.2. Визначення кута падіння
Цей показник характеризує кут, під яким світлові промені падають на робочу горизонтальну поверхню в приміщенні. Кут падіння ∠ АВС (рис.1) утворюється двома лініями, що виходять з однієї точки (робоче місце) до верхнього (АВ) і нижнього (ВС) краю вікна. Оскільки трикутник АБС є прямокутним, то кут падіння можна визначити по тангенсу:
![]()
Для його визначення вимірюють висоту вікна (АС) і відстань від центральної точки поверхні робочого столу до вікна (ВС)
З таблиці натуральних значень тангенсів знаходять відповідний кут падіння (табл. 10)

Рис. 1. Кути освітлення:
∠ АВС — кут падіння;
∠ АВD - кут отвору.
Кут падіння світлових променів на робочому місці повинен бути не менше 27 °С.
Таблиця 10 Натуральні значення тангенсів
|
tga |
a |
tga |
a |
tga |
a |
tga |
a |
|
0,017 |
1 |
0,249 |
14 |
0,510 |
27 |
0,839 |
40 |
|
0,035 |
2 |
0,268 |
15 |
0,532 |
28 |
0,869 |
41 |
|
0,052 |
3 |
0,287 |
16 |
0,554 |
29 |
0,900 |
42 |
|
0,070 |
4 |
0,306 |
17 |
0,577 |
30 |
0,933 |
43 |
|
0,087 |
5 |
0,325 |
18 |
0,601 |
31 |
0,966 |
44 |
|
0,105 |
6 |
0,344 |
19 |
0,625 |
32 |
1,000 |
45 |
|
0,123 |
7 |
0,364 |
20 |
0,649 |
33 |
1,15 |
49 |
|
0,141 |
8 |
0,384 |
21 |
0,675 |
34 |
1,39 |
53 |
|
0,158 |
9 |
0,404 |
22 |
0,700 |
35 |
1,60 |
58 |
|
0,176 |
10 |
0,424 |
23 |
0,727 |
36 |
2,05 |
64 |
|
0,194 |
11 |
0,455 |
24 |
0,754 |
37 |
2,47 |
68 |
|
0,213 |
12 |
0,466 |
25 |
0,781 |
38 |
3,07 |
72 |
|
0,231 |
13 |
0,488 |
26 |
0,810 |
39 |
4,01 |
76 |
|
5,67 |
80 |
1.3. Визначення кута отвору
Кут отвору (∠ ABD) характеризує величину ділянки небосхилу, що безпосередньо освітлює досліджуване робоче місце. Чим більше видима через вікно ділянка небосхилу, тим вищий рівень освітленості. Для його визначення проводять подумки лінію від поверхні столу до вищої точки протилежного будинку (або дерева) і відмічають на склі точку, через яку вона проходить (D). Вимірюють катети DС і СВ, знаходять з їхнього співвідношення tg ∠ DВС, потім з таблиці 13 — натуральні значення tg ∠ АВС і tg ∠ DBC. Кут отвору (∠ АВD) дорівнює різниці кутів ∠ АВС і ∠ DВС.
Кут отвору повинний бути не менше 5.
1.4. Визначення коефіцієнта природного освітлення (КПО)
Коефіцієнт природного освітлення — це відношення (у відсотках) освітлення горизонтальної поверхні усередині приміщення (П1) до освітлення горизонтальної поверхні під відкритим небом (П2):
![]()
Рівень освітлення визначають за допомогою об’єктивного люксметра Ю-116. Прилад складається із селенового фотоелемента, стрілочного гальванометра та світлофільтрів. При потраплянні світлових променів на фотоелемент у його активному шарі (селені) світлова енергія трансформується в електричну, яка реєструється гальванометром.
При вимірюванні освітлення фотоелемент встановлюють горизонтально, підключають його до клем гальванометра й натискають на кнопку перемикача, розташованого на вимірювальній панелі. При натисканні правої кнопки вимірювання показань здійснюють за верхньою шкалою (0-100 лк), лівої — за нижньою (0-30 лк). Якщо стрілка гальванометра виходить за рамки шкали — у разі високого рівня освітлення, використовують один із світлофільтрів, на якому відзначений коефіцієнт ослаблення світла. При оцінці рівня освітлення кількість поділок, на які відхилилася стрілка приладу, множать на коефіцієнт ослаблення світла, тим самим визначаючи освітлення в люксах.
КПО в приміщеннях аптек, в яких здійснюється напружена зорова робота (асистентська, асептична, кімната провізора-аналітика, фасувальна) повинен дорівнювати 2 %, в інших приміщеннях 1-1,5 %.
Завдання 2. Гігієнічна оцінка штучного освітлення
Визначення рівня штучного освітлення приміщень здійснюють світлотехнічним (за допомогою люксметра) і розрахунковим методом («методом Вт»), порівнюючи отриманий рівень освітлення з нормами, наведеними в табл. 10 Додатку.
2.1. Визначення рівня штучного освітлення розрахунковим, методом, («методом. Вт»)
Оскільки світловий потік залежить від потужності джерел світла, спочатку визначають питому потужність джерел світла для цього приміщення (Р) — тобто кількість енергії у ватах, що приходиться на одиницю освітлюваної поверхні
![]()
де n — кількість ламп у приміщенні;
u — потужність ламп, Вт;
Sn — площа підлоги, м2.
Потім визначають рівень освітлення (Е) в приміщенні. Якщо площа приміщення менша 50 м2, розрахунок проводять за формулою
E = P ∙ e,
де Е — рівень освітлення (лк);
Р — питома потужність, Вт/м2;
е — коефіцієнт, який показує рівень освітлення в люксах, що дає питома потужність 1 Вт на 1 м2 (при напрузі в мережі 220 В у разі функціонування ламп потужністю до 100 Вт, коефіцієнт дорівнює 2,0, при потужності ламп 100 Вт і вище — 2,5).
Уразі використання як джерел освітлення люмінесцентних ламп розрахунок проводять з урахуванням відповідності питомої потужності, що дорівнює 10 Вт/м2, рівню освітлення, що дорівнює 100 лк.
Рівень освітлення в люксах порівнюють з нормами, наведеними в табл. 10 Додатку.
2.2. Визначення рівномірності освітлення
За допомогою люксметра визначають рівні освітлення в приміщенні на робочих місцях, відзначаючи найменший і найбільший рівень освітлення на одній площі. Потім розраховують коефіцієнт нерівномірності освітлення:
![]()
де Кн — коефіцієнт нерівномірності освітлення;
Еmin — мінімальне освітлення;
Еmax — максимальне освітлення.
Кн виражають у вигляді простої дробі, що показує, у скільки разів мінімальне освітлення менше від максимального. На площі протягом 5 м Кн повинен бути не менш 1 : 3, протягом 0,75 м — 1:2.
СХЕМА ПРОТОКОЛУ
Тема заняття.
1. Гігієнічна оцінка природного освітлення.
Визначення світлового коефіцієнта (СК).
Кількість вікон у приміщенні ... .
Площа заскленої поверхні ... .
Площа підлоги ... .
Розрахунок СК ... .
Норма СК для приміщень, в яких виконується напружена зорова робота ... .
Визначення кута падіння.
Відстань від робочого столу до вікна ... .
Висота вікна ... .
Креслення (масштаб 1 м = 1 см) ... .
Тангенс кута падіння ... .
Кут падіння ... .
Норма кута падіння ... .
Визначення кута отвору.
Відстань від робочого столу до вікна ... .
Висота вікна ... .
Висота відрізка від нижнього краю вікна до зафіксованої на склі точки ... .
Перетинання лінії від поверхні столу до вищої точки протилежного будинку (дерева) ... .
Креслення (масштаб 1 м = 1 см) ... .
Розрахунок кута отвору ... .
Норма кута отвору ... .
Визначення коефіцієнта природного освітлення.
Прилад ... .
Шкала верхня чи нижня (підкреслити) ... .
Кількість поділок, на які відхилилася стрілка гальванометра ....
Використаний світлофільтр з коефіцієнтом ослаблення світла ... .
Освітлення всередині приміщення (Пвн) ... .
Освітлення під відкритим небом (Пз) ... .
Розрахунок КПО ... .
Норма КПО для асистентської аптеки ... .
2. Гігієнічна оцінка штучного освітлення.
Визначення рівня штучного освітлення «методом Вт».
Джерела освітлення ... .
Кількість ламп ... .
Потужність однієї лампи ... .
Площа підлоги в приміщенні ... .
Розрахунок питомої потужності (Р) ... .
Напруга в мережі ... .
Розрахунок рівня штучного освітлення (Е) ... .
Норма рівня штучного освітлення для приміщень, в яких здійснюється напружена зорова робота ... .
Визначення рівномірності освітлення.
Мінімальний рівень освітлення ... .
Максимальний рівень освітлення ... .
Розрахунок Кн ... .
Норма ... .
Висновок. На підставі санітарно-гігієнічних досліджень, проведених у приміщенні ..., встановлено, що світловий коефіцієнт складає ..., кут падіння світлових променів на робочому місці ..., кут отвору, коефіцієнт природного освітлення ...%, рівень штучного освітлення ... лк, коефіцієнт нерівномірності освітлення ... . Гігієнічним вимогам не відповідають такі показники ... .
Рекомендації.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
1. Тестовий контроль знань.
2. Вирішення ситуаційних задач.
ТЕСТИ
1. Одиницею виміру світлового потоку є:
A. Люмен (лм).
Б. Люкс (лк).
B. Кандела (кд).
Г. Ват (Вт)
2. Одиницею виміру рівня освітлення є:
A. Люмен (лм).
Б. Люкс (лк).
B. Кандела (кд).
Г. Ват (Вт).
3. Оптимальний інсоляційний режим для залу обслуговування населення аптеки в середній полосі досягається орієнтацією вікон:
A. На південь, схід, південний схід.
Б. На південь, південний захід, захід.
B. На північ, північний схід, північний захід.
Г. На північ, захід, південний захід.
4. Оптимальний інсоляційний режим для мийної аптеки у середній полосі забезпечується орієнтацією вікон:
A. На південь, схід, південний схід.
Б. На північ, північний схід.
B. На південний схід, південний захід.
Г. На північний схід, північний захід.
5. Оптимальний інсоляційний режим для асистентської аптеки у середній полосі забезпечується орієнтацією вікон:
A. На південь, схід.
Б. На північ, захід.
B. На захід, південний захід.
Г. На південний схід, південний захід.
6. Оптимальний інсоляційний режим у матеріальних аптеки в середній полосі забезпечується орієнтацією вікон:
A. На північ, північний схід.
Б. На південь, південний схід.
B. На захід, південний захід.
Г. На схід, південний схід.
7. Як називається показник, що характеризує процентне відношення освітленості всередині приміщення до освітленості зовні?
A. Коефіцієнт природної освітленості (КПО).
Б. Світловий коефіцієнт (СК).
B. Кут падіння світлових променів.
Г. Кут отвору.
8. Як називається прилад для визначення рівня освітленості?
A. Апарат Кротова.
Б. Анемометр.
B. Об’єктивний люксметр.
Г. Реометр.
9. Як називається показник, що характеризує віддаленість робочого місця від вікна?
A. Світловий коефіцієнт.
Б. Кут отвору.
B. Коефіцієнт нерівномірності.
Г. Кут падіння.
10. Укажіть ефект, що є основним недоліком люмінісцентних джерел освітленості:
A. Гіпертензивний.
Б. Стробоскопічний.
B. Осліплювальний.
Г. Гіпертермічний.
СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ
Задача 1.
В асистентській аптеки відстань від робочого місця до вікна 4 м, висота вікна 2,5 м. Визначте кут падіння світлових променів, дайте гігієнічну оцінку.
Задача 2.
У кабінеті провізора-аналітика три вікна. Висота кожного 2,2 м, ширина 1,4 м.
Площа підлоги 12 м2. Визначте світловий коефіцієнт, дайте гігієнічну оцінку.
Задача 3.
В асистентській аптеки два вікна. Висота кожного 2,5 м, ширина 1,5 м. Площа підлоги 15 м2. Визначте світловий коефіцієнт, дайте гігієнічну оцінку.
Задача 4.
На яку максимальну відстань від вікна можна віддалити робочий стіл в асистентській, щоб забезпечити достатній рівень освітлення, якщо висота вікна 2,5 м. Стіл розташований на рівні нижнього краю вікна.
Задача 5.
Уявна лінія від поверхні робочого столу в рецептурному відділі залу обслуговування населення до найвищої точки протилежного будинку перетинає вікно в точці на висоті 1,8 м від нижнього краю вікна. Висота вікна 2 м, відстань від робочого місця до вікна 2,4 м. Визначте кут отвору, дайте гігієнічну оцінку.
Задача 6.
У фасувальній аптеки освітленість найбільш віддаленої від вікна робочої поверхні столу складає 40 лк, освітленість поза будинком аптеки 1500 лк. Визначте коефіцієнт природного освітлення, дайте гігієнічну оцінку.
Задача 7.
У мийній аптеки площею 10 м2 освітлення здійснюється 4 лампами розжарювання потужністю 75 Вт кожна. Напруга в мережі 220 В. Визначте освітленість у люксах, дайте гігієнічну оцінку.
Задача 8.
В асистентській аптеки площею 20 м2 освітлення здійснюється 10 люмінесцентними лампами потужністю 60 Вт кожна. Визначте освітленість у люксах, дайте гігієнічну оцінку.
Задача 9.
В асептичному блоці аптеки площею 10 м2 функціонують 6 люмінесцентних ламп потужністю 40 Вт кожна. Визначте освітленість у люксах, дайте гігієнічну оцінку.
Задача 10.
Яку кількість люмінесцентних ламп потужністю 60 Вт кожна необхідно встановити в залі обслуговування населення (площа для відвідувачів) з метою досягнення реґламентованого рівня освітленості?
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.