МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ, АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ ТА ПАТОЛОГІЯ ЛЮДИНИ - Я.І.Федонюк 2010

АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ, ПАТОЛОГІЯ

РОЗДІЛ 3. АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ФУНКЦІЙ ОРГАНІЗМУ

ГОЛОВНИЙ МОЗОК

8.КІНЦЕВИЙ МОЗОК

8.3.Базальні ядра

Базальні ядра являють собою скупчення сірої речовини всередині півкуль (рис. 3.30). До них належать: смугасте тіло, що складається із хвостатого (розташоване збоку від згір'я) та сочевицеподібного (знаходиться латеральніше від згір'я і хвостатого ядра) ядер, мигдалеподібне тіло (знаходиться у передніх відділах скроневої частки) та огорожа. Між базальними ядрами знаходяться прошарки білої речовини, які становлять внутрішню, зовнішню та найбільш зовнішню капсули. У внутрішній капсулі розрізняють переднє і заднє стегно, а між ними - коліно. Через внутрішню капсулу проходять Провідні шляхи. Базальні ядра відповідають за автоматичні, звичні рухи (біг, ходьба), тонус м'язів. Це підкіркові рухові центри.

Class="center">

Рис. 3.30. Горизонтальний розгин головного мозку

Базальні ганглії (вузли) відіграють велику роль у регуляції складних рухів, наприклад, рук хірурга, піаніста, рухи під час письма, танців, тобто таких, які потребують попереднього навчання і тренувань.

Базальні ядра регулюють певні рухові моделі, зокрема швидкість і величину рухів. При ураженні смугастого тіла з'являються насильницькі рухи - гіперкінези (хорея, тік, тремор, атетоз), а при ураженні блідого ядра, навпаки - гіпокінези.