ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РИБНИЦТВА - І.М. Шерман - 2011

4. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИРОЩУВАННЯ РИБИ В РІЗНИХ УМОВАХ

4.3. Теоретичні основи пасовищної аквакультури

Біологічна сутність пасовищної форми рибництва полягає в тому, що вирощування риби здійснюється на основі існуючого біопродукційного потенціалу, у складі якого формується кормовий ресурс, або іншими словами гідробіонти, які можуть споживатися певними видами риб. До складу біопродукційного потенціалу, який представлений продуцентами та консументами різного трофічного рівня, входить наявний кормовий ресурс, який у свою чергу включає флору і фауну представлену харчовими організмами для відповідних видів риб.

Для раціонального використання кормового ресурсу і трансформації його у кормову базу необхідно сформувати штучний іхтіоценоз, або полікультуру з відповідних видів риб, для яких харчові організми у складі кормового ресурсу відповідають біології живлення культивуємих видів риб. При цьому формування штучного іхтіоценозу не може бути довільною дією і вимагає певного обгрунтування. До складу штучного іхтіоценозу в умовах пасовищної аквакультури необхідно в першу чергу залучати види риб з відповідним характером живлення, що буде виключати можливу харчову конкуренцію, а в другу, не менш важливу чергу, необхідно залучати види здатні продемонструвати високий потенціал росту, мати високі дієтичні та їстівні якості, користуватися відповідним попитом у споживачів.

Для ведення ефективної пасовищної аквакультури у рибництві, працюючи з теплолюбивими видами риб необхідно забезпечити певні параметри екосистем ставів, природних і штучних водойм різного походження і цільового призначення з метою отримання максимуму продукції високої якості з одиниці площі конкретних акваторій. При цьому, коли мова їде про пасовищну аквакультуру у спускних нагульних класичних ставах, необхідно користуватися терміном рибопродуктивність. Для водойм природного та штучного походження, які не є класичними нагульними ставами, вода не може бути повністю скинута довільно, а вся маса риби вилучена, певна частина неодмінно буде залишатися, необхідно користуватися терміном рибопродукція. Знаючи закономірності утворення первинної органічної речовини в гідроекосистемах, і, спираючись на існуючі закономірності трансформації і кругообігу, які пов’язані з розглядаємим явищем, необхідно спрямовувати існуючі закономірності у відповідному напрямку, який забезпечить бажаний за складом біопродукційний потенціал з певними якісними та кількісними параметрами. Впливаючи на динамічні процеси, які притаманні флорі і фауні гідробіонтів, необхідно забезпечити абіотичні параметри середовища на рівні галузевих стандартів для штучного іхтіоценозу, який формується в екосистемі.

Пасовищна аквакультура у рибництві, яка використовує класичні рибничі стави, є своєрідним нонсенсом і має тимчасовий характер, сутність якого полягає в тому, що це фактично примусове явище, яке викликано економічними негараздами. За відсутності розглянутого негативу класичні стави не доцільно експлуатувати за пасовищним принципом. Керуючись об'єктивною логікою, пасовищна аквакультура є перспективним напрямом сучасного рибництва, яке здійснюється на базі водойм природного і штучного походження різного цільового використання. Організація рибництва на таких акваторіях відкриває додаткові і достатньо реальні можливості суттєвого збільшення виробництва дешевої рибної продукції високої якості за мінімальних витрат на рибопосадковий матеріал, охорону та вилов.

Пасовищна аквакультура в ставах та пристосованих до вирощування товарної риби водоймах може бути орієнтована як на традиційне весняне, так і на осіннє зариблення. При цьому відповідно до конкретики, використовуються в якості рибопосадкового матеріалу річняки або цьоголітки.

За експлуатації нагульних площ, які представлені пристосованими водоймами різного походження і цільового призначення, перевагу віддають осінньому зарибленню і відповідно використовують в якості рибопосадкового матеріалу цьоголітків. За експлуатації спеціалізованих нагульних товарних, або повносистемних рибничих господарств, у складі яких є зимувальні стави, перевагу надають весняному зарибленню нагульних і відповідно використовують в якості рибопосадкового матеріалу річняків, але за певних обставин та міркувань можуть бути використані цьоголітки.

Спеціальні дослідження виконані на початку ХІ століття по групі водойм, пов’язаних з басейном Чорного і Азовського морів та одночасно

дрібними річковими системами, скидними водами зрошувального землеробства показали достатньо цікаву особливість, яка демонструє астатичність мінералізації води.

Досліджувані акваторії є принципово новими для сучасного рибництва: з одного боку, вони інші, а з іншого — різні. Це простежується при індивідуальному підході до їх оцінки за фізико - хімічними параметрами середовища. Кількісні і якісні показники параметрів середовища у межах однієї водойми доволі індивідуальні, що створює своєрідну плямистість, або мозаїчність. Ці плями демонструють динамічну конфігурацію і здатність пересуватися акваторією з утворенням своєрідних динамічних локальних зон, що мігрують у часі і просторі. Наведені особливості не є типовими для традиційного рибництва, яке технологічно змінюється на базі ставів, водосховищ, озер. У зв'язку з цим вирішення проблеми потребує спеціальних досліджень, пов'язаних із пошуком шляхів підвищення ефективності рибництва за специфічних екологічних умов, які досі під цим кутом фактично не досліджувались фахівцями наукових установ.

Глибокий аналіз абіотичних параметрів середовища дає можливість стверджувати наступне:

- континентальні водойми півдня України, які знаходяться в безпосередній близькості від басейнів Азовського й Чорного морів, характеризуються підвищеним рівнем мінералізації;

- мінералізація цих специфічних акваторій залежить від кількості води, що надходить в них, характеру підстильних ґрунтів, ступеня зв'язку з морем, кількості опадів, випаровування, фільтрації, транспірації;

- малі річки, або скидні води іригаційних систем, є розпріснювальним чинником для акваторій цієї групи континентальних водойм;

- ступінь зв'язку з морем і підстильні ґрунти впливають на мінералізацію води; така особливість зумовлює астатичність мінералізації в кількісному та якісному аспектах, а особливості гідрологічного режиму пояснюють відмінність мінералізації води на різних ділянках водойм;

- іноді через різну густину розчинів солей у прісній воді в акваторіях, й особливо біля дна, простежується своєрідна мозаїчність мінералізації, яка може зберігатись протягом тривалого часу за штильової погоди, коли припиняється інтенсивне перемішування водних мас;

- своєрідність гідрологічного режиму, взаємний вплив чинників розпріснення й осолонення призводять до того, що води цих водойм є проміжними між солоними морськими і прісними континентальними;

- рівень мінералізації води в цих специфічних водоймах несталий, а коливається як за сезонами, так і впродовж року і з року в рік.

Проведені дослідження показали, що фізико - хімічні параметри середовища дають підстави для формування штучного іхтіоценозу з метою створення ефективної пасовищної аквакультури рибництва, суттєво розширюючи фонд акваторій залучених до виробництва товарної риби.

Сформульована концепція у вигляді висновків стверджує принципову можливість існування, поряд з туводною іхтіофауною інших перспективних видів риб, які здатні забезпечити нарощування рибопродукції. При цьому необхідно мати відповідну уяву, відносно можливості забезпечення на якісному і кількісному рівні компонентів формуємої полікультури їжею.

Вивчення динамічних процесів за головними показниками біопродукційного потенціалу дає відповідну уяву про потенційні можливості рибництва в умовах астатичної мінералізації води доволі специфічних акваторій. На підставі середньорічних показників біомас основних груп кормових гідробіонтів, встановлених за широковідомими і загальноприйнятими в рибництві методиками, та проведенням відповідних математичних розрахунків отримано показники продукції органічної речовини в досліджуваній групі водойм, наведені в табл. 4.1 — 4.3.

Хаджибейський лиман характеризується значними запасами органічної речовини. Найбільший цей показник у IV зоні — 26 985,2 кг/га за мінералізації води 10 - 10,1 г/л. У І зоні він істотно менший — 15 713,8 кг/га за мінералізації води 5,9 — 6,1 г/л. Найбільша продукція щодо розвитку макрофітів спостерігалась у ІІ зоні — 16 500 кг/га за мінералізації води 6,5 — 6,8 г/л. Найвищий показник продукції фітопланктону був у ІV зоні і становив 23 730 кг/га. За зоопланктоном найпродуктивнішою виявилась II зона, в якій показник продукції дорівнював 1194 кг/га, а найменшим він був у ІV зоні лиману — лише 200 кг/га. Загальні запаси органічної речовини в Хаджибейському лимані становили 131 310 т (табл. 4.1). Стан кормових ресурсів і продукція органічної речовини підтверджують, що Хаджибейський лиман належить до високопродуктивних водойм, і може бути ефективно використаний у рибництві.

У Тилігульському лимані найбільші запаси органічної речовини зосереджені в І-й зоні з мінералізацією води 11,1 — 11,3 г/л і становлять 25 542,8 кг/га, найменші — у ІІІ зоні, де за мінералізації води 17,6 — 17,8 г/л середньорічний запас органічної речовини не перевищував 18 232 кг/га. Усього в Тилігульському лимані в середньому щорічно продукується 305 520 т органічної речовини.

Акваторія Дофіновського лиману характеризувалась незначними коливаннями солоності по окремих зонах, що супроводжувалось сталою динамікою розвитку гідробіонтів, продукція яких у середньому за період досліджень у І зоні становила 17 106, у II — 20 036 кг/га. Загальна кількість органічної речовини, яку продукує Дофіновський лиман, дорівнює 9505 т.

У Куяльницькому лимані через високу солоність води відсутні будь-які види риб. Запаси органічної речовини бентосних організмів досягають 18000 т, а за рахунок Artemia salina можна отримати 2750 т високоякісного корму для риб.

В озерах, пов'язаних з іригацією, згідно з результатами проведених досліджень, формуються значні запаси органічної речовини (див. табл. 4.20).

В озері Кругле цей показник у І зоні з мінералізацією води 1,2 -1,3 г/л у середньому дорівнює 42 888 кг/га, у ІІ зоні з мінералізацією води 3,6 - 0,9 г/л — 47 354 кг/га, у ІІІ зоні з мінералізацією води 4,9 - 1,0 г/л цей показник найвищий — 63 681 кг/га, загальна продукція органічної речовини становить 7280 т.

Таблиця 4.1. Кормові ресурси та продукція органічної речовини лиманів Дніпровсько-Дністровського межиріччя

Зона

Площа

га

Мінера

лізація,

г/дмі

Макрофіти

Фітопланктон

Зоопланктон

Зообентос

Продукція

органічної

речовини,

кг/га

Р/В=1,1

Р/В=130

Р/В=20

М’який

Твердий

Р/В=6

Р/В=2

Середньорічна біомаса, г/м2

Продукція,

кг/га

Середньорічна біомаса, г/м3

Продукція,

кг/га

Середньорічна біомаса, г/м3

Продукція,

кг/га

Середньорічна біомаса, г/мІ2

Продукція,

кг/га

Середньоріча біомаса, г/м2

tsT

І е

§ k

Он

Хаджибейський

І

6000

5,9 - 6,1

252

2772

11,3

11865

3,2

960

18,7

112,2

2,3

4,6

15713,8

ІІ

500

6,5 - 6,8

1500

16500

7,5

7875

3,98

1194

21,0

126

5,2

10,4

25705,4

ІІІ

150

19,6 -18,8

-

-

50,1

17535

1,79

178

40,2

241

5,0

100

18054

ІУ

700

10-10,1

270

2970

33,9

23730

1,0

200

13,4

80,4

2,4

4,8

26985,2

V

150

7,8-8,4

260

2860

14,2

14910

2,9

426

8,0

48

2,1

42

18286

Тилігульський

І

400

11,1-11,3

290

3190

16,7

17,535

3,2

960

16,3

97,8

188

3760

25542,8

ІІ

14000

18,6-19,0

212

2332

8,8

9,240

1,92

570

13,6

816

362

7240

20198

ІІІ

600

17,6-17,8

352

3872

4,0

5,600

1,98

390

15

900

373,5

7470

18232

Дофіновський

І

550

17,5-16,2

1000

11000

2,73

2,880

3,9

1170

23,1

1386

33,5

670

17106

ІІ

50

16,5-17,8

1200

13200

2,6

2,730

4,8

1440

28,6

1716

47,5

950

20036

Куяльницький

І

50

113-116,9

-

-

1,11

 

2,9

 

37,2

2232

   

2232

ІІ

6450

105-121,5

-

-

2,42

 

2,4

 

47,7

2862

   

2862

                               

Загальна площа лиманів: Хаджибейського - 75000, Тилігульського - 15000, Дофіновського - 600, Куяльницького - 6500 га.

Таблиця 4.2. Кормові ресурси та продукція органічної речовини озер пов’язаних з іригацією

Зона

Площа,

га

Мінера

лізація,

г/дмі

Макрофіти

Фітопланктон

Зоопланктон

Зообентос

Продукція

органічної

речовини,

кг/га

Р/В=1,1

Р/В=130

Р/В=20

М’який

Твердий

Р/В=6

Р/В=2

Середньорічна біомаса, кг/м2

Продукція,

кг/га

Середньорічна біомаса, г/м3

Продукція,

кг/га

Середньорічна біомаса, г/м3

Продукція,

кг/га

Середньорічна біомаса, г/м2

Продукція,

кг/га

Середньорічна біомаса, г/м2

Продукція,

кг/га

Кругле

І

15

1,2-1,3

450

4950

18,4

35880

6,4

1920

2,2

132

0,3

6,0

42888

II

100

3,6-0,9

400

4000

21,4

41730

4,9

1470

2,4

144

0,5

10,0

47354

III

30

4,9-1,0

250

2500

24,3

49450

3,9

11700

2,9

17,4

0,7

14,0

63681

Довге

І

30

3,6-41

-

-

14,7

28665

4,2

1260

0,5

ЗО

-

-

29955

II

127

7,8-54,6

-

-

15,0

29250

4,07

1221

12,2

732

-

-

31203

Круглозерне

І

20

3,6-4,2

-

-

   

26,1

5200

9,0

540

1Д5

23

5763

II

100

5,4-36,4

-

-

10,55

13715

22,5

4500

10,6

636

6,0

120

18971

Тафія

І

30

0,8-1,2

380

4180

31,75

41275

5,4

1620

2,8

168

0,4

0,8

47243

II

60

1Д-1,6

460

5060

35,35

45955

7,05

2115

4,5

270

1,5

з,о

53403

Устричне

І

50

15,9-18,1

340

3740

3,65

7117

1,8

540

0,7

4,2

2,7

5,4

11406

II

650

13,2-16,2

290

3190

5,05

9847

2,45

735

0,9

5,4

4,0

8,0

13785

Загальна площа озер: Кругле 145, Довге - 154, Круглозерне - 120, Тафія - 90, Устрічне - 700 га.

Таблиця 4.3. Кормові ресурси та продукція органічної речовини приазовських озер

Зона

Площа,

га

Мінера

лізація,

г/л

Макрофіти

Фітопланктон

Зоопланктон

Зообентос

Продукція

органічної

речовини,

кг/га

Р/В=1,1

Р/В=130

Р/В=20

М’який

Твердий

Р/В=6

Р/В=2

Середньорічна біомаса, кг/м2

Продукція, кг/га

Середньорічна біомаса, г/м3

Продукція, кг/га

Середньорічна біомаса, г/м3

Продукція, кг/га

Середньорічна біомаса, г/м2

Продукція, кг/га

Середньорічна біомаса, г/м2

Продукція, кг/га

Кругле

І

 

0,7-0,5

367

40370

2,9

3770

6,0

1200

2,1

12,6

0,7

1,4

45354

II

 

1,29-0,8

367

40370

4,1

5,330

6,6

1320

2,9

17,4

1,1

2,2

47039,6

III

 

1,7-1,5

367

40370

6,25

8125

4,1

820

5,0

30

1,1

2,2

49347,2

Купанка

І

 

8,4-7,9

180

19800

13,2

17160

9,5

1900

7,0

42

2,9

5,8

38907,8

II

 

12,1-9,8

220

24200

15,4

20020

12,8

2560

7,3

44

з,о

6,0

46830

Краснопере

І

 

17,5-10,4

90

9900

22,3

28990

7,7

1540

30,5

183

12,5

25

40638

II

 

20,4-17,0

70

7700

29,3

42300

7,8

1560

35,4

212

8,5

17

51789

Довге

І

 

24,5-20,0

30

3300

29,9

38870

12,3

2460

30,3

181,8

5,0

10

44821

II

 

28,1-22,9

60

6600

35,1

45630

19,3

3860

29,6

177,6

8,0

16

56283

Красне

І

 

61,5-52,0

-

-

3,8

4940

49,2

9840

80,3

481,8

   

15261

II

 

75,6-58,5

-

-

3,1

4030

67,0

13400

89,7

538,2

   

17968

                                           

Загальна площа озер: Кругле - 120, Купанка - 90, Краснопере - 140, Довге - 220, Красне - 115 га.

В озері Довге через високу мінералізацію води макрофіти не розмножуються, основна продукція формується за рахунок кормових груп фіто- і зоопланктону. Загальна продукція органічної речовини в озері досягає 4859 т.

Озеро Круглозерне у зв'язку з осолоненням в останні роки продукційні можливості демонструє тільки за рахунок зоопланктону й зообентосу, середньорічні запаси яких дорівнюють 2011 т.

В озері Тафія за мінералізації води 0,8 - 1,2 г/л у І зоні продукується 47 243 кг/га органічної речовини, у II зоні з мінералізацією води 1,1 - 1,6 г/л — 53 403 кг/га, загальні запаси органічної речовини — 4620 т.

Озеро Устричне має незначні запаси органічної речовини: в І зоні — ІІ 406 кг/га, у II— 13 785 кг/га, а з усієї площі — 9475 т.

Аналізом продукційних можливостей приазовських озер (табл. 4.3) доведено, що в загальному каскаді найпродуктивнішими є Кругле і Довге, в яких протягом сезону формуються значні запаси органічної речовини за рахунок фітопланктону, макрофітів, зоопланктону та м'якого зообентосу. Так, в озері Кругле у середньому в І зоні утворюється 45 354,0, у II — 47 039,6, у III — 49 347,2 кг/га органічної речовини. В озері Довге в І і II зонах — відповідно 44 821 та 56 283 кг/га.

Озеро Красне — найбідніше за продукційними можливостями. Через високу солоність макрофіти в ньому практично відсутні. Середньорічний показник продукції органічної речовини становить 15 261 і 17 968 кг/га відповідно в І і II зонах.

У процесі проведення спеціальних досліджень зроблено спроби оцінити запаси детриту як основного харчового компонента, що входить у спектр живлення кефалеподібних. Товщина найпродуктивнішого детритного шару в досліджених водоймах коливалась у широкому діапазоні й не перевищувала 5 мм.

Поряд з цим за результатами відповідних досліджень ми вирахували запаси детриту, які становлять у Хаджибейському лимані: І зона — 28,8, II — 30, III — 36, IV — 27,6, V — 24 т/га органічної речовини; у Тилігульському лимані: І зона — 33,6, II—30, III— 24 т/га; у Дофіновському лимані: І зона — 18, II —16,8 т/га.

В озерах, пов'язаних з іригацією, запаси органічної речовини за детритом дорівнюють: в озері Кругле у I зоні — 30, у II — 27,6, у III—19,2 т/га; в озері Довге у І зоні — 21,6, у II— 15,6 т/га; в озері Круглозерне у I зоні — 19,2, у II— 18 т/га; в озері Тафія у I зоні —26,4, у II— 30 т/га, в озері Устричне запаси детритних мас незначні, в I зоні — 18, у II— 12 т/га.

У групі приазовських озер запаси детриту коливаються від 14,4 до 30 т/га, найбільші вони в озерах Кругле і Купанка, що можна пояснити їх розміщенням поблизу гирла річки Берда, яка приносить значні запаси органічних мас.

Біомаси продуцентів і консументів різних трофічних рівнів у першому наближенні можна вважати залишковими. Підставою для цього є фактична відсутність у досліджених акваторіях достатньої кількості ефективних споживачів у складі іхтіофауни, що зумовлює накопичення значних мас кормових ресурсів. Тому безперечною є думка про доцільність і обґрунтованість цілеспрямованого формування складу іхтіофауни, цінні накопичення якої здатні трансформувати кормові ресурси у кормову базу.

Розглянуті особливості досліджених акваторій засвідчують потенційні можливості при культивуванні певних видів риб за принципом пасовищної аквакультури.

З викладеного зрозуміло, що астатична і водночас підвищена мінералізація води не можуть бути перешкодою для становлення і розвитку рибництва. У принципово нових умовах, які об'єктивно склалися в досліджуваній групі акваторій, рибництво має не тільки багато спільного, а й певну індивідуальність. У зв'язку з цим при створенні технології рибництва для таких акваторій слід враховувати як загальні ланки технологічного процесу, так і специфіку окремих водойм. За такого підходу для рибництва будуть залучені значні площі та біопродукційний потенціал без додаткового відчуження земельних і водних ресурсів, отримувана товарна рибопродукція не потребуватиме додаткових кормів і добрив. Екологічні переваги такого харчового продукту, як риба, вирощена на кормах природного походження, безсумнівні, до того ж це супроводжується ресурсозаощадженням.

Одночасно з викладеним запропонована технологія мінімізує негативний вплив людини на якість навколишнього середовища об'єкта культивування, який виникає у разі застосування певних елементів інтенсифікації, що підвищує цікавість, дякуючи суттєвій екологізації виробництва.

Акваторії з підвищеною й астатичною мінералізацією характеризуються розмаїттям абіотичних і біотичних параметрів середовища, чисельності і біомаси представників флори і фауни, серед яких є види морського й прісноводного походження. При цьому підтверджено, що окремі гідробіонти здатні жити в акваторіях як із солонуватою, так і з морською водою.

За результатами проведених досліджень зроблено спроби класифікувати водойми півдня України з астатичною мінералізацією вод за рівнем розвитку основних груп кормових гідробіонтів і показниками рибопродукції (табл. 4.4). Встановлено, що за продукуванням фітопланктону з 31497 га досліджених водойм 64,6 % (201 317 га) за трофічною класифікацією, запропонованою С.П. Китаєвим, належать до високопродуктивних, до дуже низькопродуктивних віднесені водойми представлені акваторіями з мінералізацією понад 25 г/м .

Іншою є продуктивність водойм за зоопланктоном. На частку низькопродуктивних припадає 69,2 %, за ними йдуть дуже високо продуктивні,

представлені акваторіями з мінералізацією води понад 25 г/дм , і дуже низькопродуктивні з мінералізацією 8-25 г/м2. Слід зазначити, що за продукуванням м'якого зообентосу 30152 га (95,5 %) водойм належать до дуже високопродуктивних. Середня біомаса бентосних організмів у них перевищує 16 г/м , на частку середніх за продуктивністю припадає — 2,8 %.

Розподіл водойм з астатичною мінералізацією води за біомасою кормових гідробіонтів наведено в табл. 4.4.

Таблиця 4.4. Розподіл континентальних водойм з астатичною мінералізацією води за біомасою кормових гідробіонтів

 

Середньосезонна біомаса, г/м2

Мінералізація, г/м

Загальна

 

1-5

5-8

8-12

12-25

>25

площа

Клас продуктивності водойм

Площа, га

га

%

Фітопланктон

Дуже

низькопродуктивні

<2

6450

6450

21,2

Низькопродуктивні

2-4

35

650

165

850

2,7

Середньопродуктивні

4-8

85

500

1400

1985

6,5

Високопродуктивні

8-16

20

6227

14125

20592

67,6

Дуже

високопродуктивні

>16

265

110

55

200

630

2

3оопланктон

Дуже

низькопродуктивні

<2

700

800

1500

4,7

Низькопродуктивні

2-4

30

6500

550

14700

21780

69,2

Середньопродуктивні

4-8

355

127

 

690

1172

3,8

Високопродуктивні

8-16

70

40

110

0,3

Дуже

високопродуктивні

>16

20

100

6935

22

Зообентос

Дуже

низькопродуктивні

<1,5

30

30

60

0,3

Низькопродуктивні

1,5-3

150

 

150

0,6

Середньопродуктивні

3-6

95

60

700

855

2,8

Високопродуктивні

6-12

40

220

20

280

0,8

Дуже

високопродуктивні

>16

6727

1100

15405

6920

30152

95,5

За рівнем потенційної рибопродуктивності з 24 452 га водойм до першого класу (дуже високопродуктивні) належать 6440 га, з яких у межах Одеської обл. — 6000, Херсонської — 165 га і Запорізької — 275 га; до другого класу (високопродуктивні) — 17 132 га, з яких в Одеській обл. — 16 500, Херсонській — 337, Запорізькій — 295 га; до третього класу (середньопродуктивні) — 700 га (Херсонська обл.); до четвертого класу (низькопродуктивні) — 180 га (Херсонська обл.) (табл. 4.5).

Таблиця 4.5.- Класифікація континентальних водойм з астатичною мінералізацією за рибопродуктивністю, кг/га

Клас продуктивності водойм

Рибопродуктивність,

кг/га

Область

Загальна площа, га

Одеська

Херсонська

Запорізька

Площа, га

Дуже

>800

6000

165

275

6440

високопродуктивні

         

Високопродуктивні

500-800

16500

337

295

17

Середньопродуктивні

200-500

 

700

 

132

Низькопродуктивні

<200

 

180

 

700

Існуючі технології виробництва товарної риби в прісних і солоних водах вважають доволі відпрацьованими, але їх не можна застосовувати до групи континентальних водойм з підвищеною і водночас астатичною мінералізацією води. У зв'язку з цим потрібно розробити теоретичні основи технології, здатної забезпечити ефективне рибництво у специфічних умовах.

Практичні аспекти виконаних досліджень дають змогу запропонувати положення, які покладено в основу технології виробництва товарної риби в акваторіях із підвищеною й астатичною мінералізацією води. Вважаємо за доцільне викласти їх у послідовності технологічного ланцюга, де окремі ланки формально відокремлені.

Операція

Зміст роботи

Термін

виконання

Визначення кількості і площ «плям»

солоності (зон)

Відбирають хімічні проби й за відомими методиками визначають загальну мінералізацію води

Залежно від специфіки водойми у період

максимальної

солоності

Визначення біопродукційного потенціалу кожної зони зокрема

Відбирають гідробіологічні проби, визначають кількісний та якісний стан основних груп кормових гідробіонтів, розраховують продукційні можливості кожної зони

Протягом року

Вилов риби

Проводять дрібновічковими неводами з метою пригнічення розвитку іхтіофауни малоцінних видів риб, водночас досліджують кількісний та якісний склад туводної іхтіофауни

«

Установлення

рибозахисних

споруд

У місцях, де це можливо, встановлюють рибозахисні споруди з метою запобігання потраплянню риби в джерело водопостачання або ж із прилеглих водойм та виходу цінної риби з акваторії

Навесні

Формування пасовищної полікультури риб

Водойми з астатичною мінералізацією рекомендується зариблювати восени або навесні залежно від наявності рибопосадкового матеріалу. Маса одиниці рибопосадкового матеріалу має становити 40 — 50 г, його видовий і кількісний склад залежить від площі відповідних зон мінералізації водойм. За мінералізації 1,1 — 8

-5

г/дм рекомендованими об'єктами культивування є білий амур, короп, піленгас.

-5

У зонах із мінералізацією 12,1 — 25 г/дм як рибопосадковий матеріал доцільно використовувати піленгаса і глось. Транспортувати рибопосадковий матеріал залежно від місцезнаходження зони слід у закритих резервуарах

Навесні або восени

Контроль за абіотичними параметрами акваторій

Досліджують фізичні і хімічні показники води. Визначають вміст кисню, рН, твердість, лужність і загальну мінералізацію води

Щоквартально

Контроль за біотичними параметрами акваторій

Постійно контролюють розвиток фітопланктону, макрофітів, зоопланктону, зообентосу з метою визначення динаміки продукційних можливостей водойми у зв'язку з вирощуванням певних видів товарної риби

Щомісячної

Контрольні лови

Проводять для спостереження за станом риби. Визначають розмір, вгодованість риби, характер живлення, ступінь харчової подібності та ін. Контрольні лови здійснюють дрібновічковими неводами

«

Вилов риби

Виловлюють рибу активними й пасивними знаряддями лову, а також струмколовом. Розмір вічок має бути 50 х 50 мм. Перевагу слід віддавати активним знаряддям лову

Цілорічно

Охорона

Здійснюють бригадами разом зі співробітниками міліції, рибінспекції та громадськими рибінспекторами протягом

доби

Щодобово

Пасовищна форма ведення рибництва передбачає не тільки нарощування обсягів виробництва товарної риби, а й економічну доцільність, яка здатна забезпечити рентабельність галузі. У зв'язку а цим виконано орієнтовні розрахунки економічної ефективності вирощування товарної риби в континентальних водоймах півдня України із астатичною мінералізацією води. В основу цих розрахунків покладено критерії, наведені в попередніх розділах, а саме - середня маса товарної риби, обсяг і зариблення за видами риб, рибопродуктивність або рибопродукція, вихід або промислове повернення. При розрахунку виробничих затрат враховують такі показники: ціну рибопосадкового матеріалу, транспортні витрати, заробітну платню з нарахуваннями, вартість ремонту, механізмів та обладнання, зношення основних виробничих засобів.

У результаті встановлено, що економічно найефективнішими за виробництва товарної риби є водойми з мінералізацією води 1 -8 г/м, їх загальна рибопродуктивність становить 3282,6 т. При цьому дохід від реалізації рибопродукції досягає 17 млн. 716,8 тис. грн. за собівартості 13 млн. 143,2 тис. грн. Чистий дохід від виробництва товарної риби в цих акваторіях за 40 % промислового повернення може становити 4 млн. 573,6 тис. грн., а рівень рентабельності — 34,8 %.

В акваторіях із мінералізацією води 8-12 г/дм можливий чистий дохід 188,8 тис. грн. за рентабельності 16 %, а за мінералізації 12 - 25 г/дм він становитиме 2 млн. 807 тис. грн. за рентабельності 14 % (табл. 4.6).

Таблиця 4.6. Економічна ефективність виробництва товарної риби в акваторіях з астатичною мінералізацією

Показник

Мінералізація,

г/м2

Вид риби

Всього

Білий амур

Чорний амур

Білий

товстолобик

Строкатий

товстолобик

Короп

Піленгас

Глось

Обсяг інтродукції, тис.екз.

 

573,8

175,0

1702,7

1154,2

160,9

3402,8

 

7169,4

Середня маса товарної риби, г

 

700

700

800

800

500

500

   

Рибопродукція, т

1-8

229,2

49

1363,7

953,3

35,5

651,9

 

3282,6

Виробничі витрати, тис.грн

 

802,2

196

4772,9

3336,5

124,2

3911,4

 

13143,2

Вартість товарної продукції, тис.грн

 

1146

245

6818,5

4766,5

177,5

4563,3

 

17716,8

Прибуток, тис.грн

1-8

3,5

4,0

3,5

3,5

3,5

6,0

 

4573,6

Рентабельність, %

               

34,8

Обсяг інтродукції, тис.екз.

 

76,8

 

14,3

22,7

0,76

560,3

83,6

763,6

Середня маса товарної риби, г

 

600

 

600

600

500

600

   

Рибопродукція, т

8-12

18,4

 

4,6

5,4

0,14

134,3

11,6

174,4

Виробничі витрати, тис.грн

 

64,4

 

16,1

18,9

0,49

805,8

69,6

975,2

Вартість товарної продукції, тис.грн

 

92

 

23

27

0,79

940,1

81,2

1164,0

Керуючись викладеним, пропонуємо принципову схему, орієнтовану на основи технології виробництва товарної риби в континентальних акваторіях з підвищеною й астатичною мінералізацією води в часі і просторі, по вертикалі й горизонталі, що пов'язано з екологічними аспектами.

Схема технології виробництва товарної риби

Автори вважають пропоновані розробки лише основою, яка потребує подальших досліджень. Останні, у свою чергу, дадуть змогу остаточно опрацювати низку положень і необхідні елементи для створення завершеної технології рибництва в умовах і в акваторіях, які досі практично не використовувались у рибництві.

У результаті проведених досліджень отримано інформацію, яка дала змогу сформулювати наведені нижче положення.

- Континентальні водойми півдня України, що знаходяться безпосередньо поблизу Азовського та Чорного морів, характеризуються підвищеним ступенем мінералізації води й астатичністю, яка виявляє динаміку в сезонному, річному та багаторічному аспектах.

- Наявністю вод із різними ступенями мінералізації й відповідно різною густиною за характером домінуючих природних процесів зумовлене виникнення в одній і тій самій водоймі окремих «плям» солоності, які здатні мігрувати по акваторії, збільшуватись або зменшуватись за площею.

- Встановлено, що гідроекосистеми, які сформувалися в результаті генезису досліджуваних акваторій, характеризуються різним ступенем мінералізації води. Згідно із запропонованою класифікацією, до першого класу віднесено водойми з мінералізацією вод 1,1 -8,0 г/м (7132 га), до другого — з мінералізацією 8,1 - 12,0 г/ м (1420 га), до третього — з мінералізацією до 25,0 г/ м (16 230 га), до четвертого — з мінералізацією понад 25 г/ м (6815 га).

- За рівнем розвитку продуцентів і консументів за винятком риби у процесі розробки класифікації континентальні водойми з астатичною мінералізацією вод були розподілені за біомасою основних груп гідробіонтів. До високопродуктивних із середньосезонною біомасою фітопланктону 8,0 — 16,0 г/м віднесено водойми з мінералізацією води 5,0 - 8,0 г/ м площею 2059 га (67,6 %), до низькопродуктивних за біомасою зоопланктону — водойми площею 21780 га (62,9 %). За продукцією зообентосних організмів континентальні

водойми з астатичною мінералізацією є найпродуктивнішими. Дуже високопродуктивними водоймами із середньосезонним продукуванням біомаси понад 16,0 г/м вважають 95,5% досліджуваної груми водойм площею 30152 га.

- Склад іхтіофауни приморських водойм засвідчує, що вона представлена рибами морського походження, які потрапляють у своєрідні екосистеми внаслідок з'єднання їх з Азово-Чорноморським басейном тимчасовими каналами або під час штормів, а також видами риб прісноводного комплексу, які потрапляють із малих річок, іригаційних систем.

- Водойми характеризуються значним біопродукційним потенціалом, представленим продуцентами і консументами різних трофічних рівнів, який на сьогодні зостається практично нереалізованим через цілу низку причин об'єктивного і суб'єктивного характеру.

- Потенційні можливості континентальних водойм за складом туводної і стихійно сформованої іхтіофауни не можуть бути реалізовані через відсутність ефективних споживачів, здатних перетворювати кормові ресурси на кормову базу.

- Через відсутність умов для природного відтворення багатьох цінних видів риб досліджуваних акваторій доцільно розпочати роботи з масового відтворення й вирощування відповідного рибопосадкового матеріалу для забезпечення технології рибництва за принципом пасовищної аквакультури.

Узагальнюючи викладене доцільно констатувати, що в умовах реального дефіциту зелених і водних ресурсів, пасовищна аквакультура може базуватися не тільки на спеціалізованих ставах. Доцільно і перспективно залучати до рибогосподарської експлуатації, з метою пасовищної аквакультури, водойми різного походження і цільового призначення з прісною водою, із солонуватою водою, з водою для якої характерна астатична мінералізація.

Такий погляд на об’єктивно існуючу проблему води та землі у планетарному масштабі дозволять суттєво розширити горизонти пасовищної аквакультури у рибництві.