Фізіологія рослин - Мусієнко М.М. 2001

Загальні принципи регуляції росту та морфогенезу рослин
Метаболітична регуляція

Метаболітична регуляція здійснюється, насамперед, через контроль за активністю різноманітних ферментів, зокрема через ізостеричну та алостеричну регуляцію їх. Ізостерична регуляція здійснюється через каталітичні центри ферментів шляхом зміни фізико-хімічних умов середовища (pH, іонне оточення, концентрація субстратів і продуктів реакції), де вони діють. Більш вдосконалений спосіб контролю активності ферментів — аллостерична регуляція. До складу ферментів з названим типом регуляції входить регуляторна білкова субодиниця, яка здатна взаємодіяти із специфічними активаторами або інгібіторами (ефекторами). В ролі ефекторів можуть виступати певні метаболіти, гормони, інші фізіологічно активні речовини, а то й самі молекули субстрату. Внаслідок взаємодії ефекторів з регуляторною субодиницею змінюється її конформація, що в свою чергу кооперативно впливає на функціональну активність каталітичної субодиниці ферменту.

Активність ферментів регулюється також шляхом модифікації при фосфорилуванні, ацетилуванні, метилуванні через розрив дисульфідних містків і т. д. Специфічні інгібітори можуть блокувати дію ферменту. Активність ферменту може знижуватися і через зв’язування його мембранними комплексами.

Ще один досить поширений шлях ферментативної регуляції — трансформація латентної форми фермента в активну форму. Це відбувається, наприклад, при руйнуванні ковалентних зв’язків за участю протеаз, при відновленні дисульфідних груп або асоціації неактивних субодиниць фермента тощо.

Метаболітичні цикли, які регулюються ферментами за рахунок прямих і обернених зв ’язків, і становлять суть метаболітичної регуляції.