Фізіологія рослин - Мусієнко М.М. 2001

Гетеротрофне живлення рослин
Паразити і напівпаразити

Серед вищих рослин зустрічаються також види з паразитичним і напівпаразитичним способом живлення. Це рослини, які або повністю втратили здатність до фотосинтезу, або зберегли її в незначній мірі. Наприклад, дуже поширена в Україні омела (Viscum L.) за своєю природою напівпаразит (рис. 140). Це переважно вічнозелені рослини, із значним галуженням стебла.

Рис 140. Рослини-паразити: а — омела, б — вовчок

Замість кореня у неї формуються присоски, в яких розвиваються судини, що приєднуються до провідної системи рослини-хазяїна. Якщо в помірній зоні види омели незначно ушкоджують своїх хазяїв, то в тропіках вони настільки інтенсивно використовують соки хазяїна, що сама рослина гине.

Та якщо омела все ж таки має жовтувато-зелене листя, то рослини вовчка роду Orobanche G., що налічує близько 200 видів, характеризуються повною відсутністю хлорофілу. Особливо поширений вид Orobanche cumana, який паразитує на рослинах соняшника, тютюна, помідора та Orobanche ramosa — паразит капусти, картоплі та інших рослин. Корені у них відсутні, листки сильно редуковані — мають вигляд безбарвних лусок. Це багаторічні кореневі паразити, насіння яких досить дрібне, легко проникає в грунт, до того ж його проростання різко активується під впливом кореневих виділень. Із насіння вовчка утворюється тонкий проросток, який при заглибленні в грунт здійснює гвинтоподібні рухи. Зустрівши на своєму шляху корінь хазяїна, він щільно приростає до нього, проникаючи всередину аж до деревини, потім дає бруньку з якої вгору розивається товсте м’ясисте стебло з дрібними листочками, в яких немає хлорофілу. Паразит зростається з коренем настільки, що важко знайти межу між ними. Він проникає в кореневу систему за рахунок гідролаз, які розчиняють клітинні стінки тканин рослини. В процесі росту він поглинає значну кількість азотистих речовин, вуглеводів, мінеральних елементів із кореневої системи.

Рис. 141. Рослина-паразит (петрів хрест)

До рослин-паразитів належить і петрів хрест (Lathraea squamaria), корневище якого нагадує форму хреста. В квітні-травні його квітконосні пагони з’являються на поверхні грунту, причому замість листя він має лише рожеві лусочки (рис. 141).

Весь час він може жити за рахунок кореня рослини-хазяїна, до якого він прикріплюється присосками Лише для здійснення перехресного запилення за допомогою вітру, комах він з’являєшся на поверхні. Після плодоношення наземні пагони відмирають.

Прикладом способу живлення за типом паразитизму можна назвати і трав’янисту рослину повитицю, яка завдає великої шкоди сільськогосподарським культурам, особливо конюшині, льону. Пізно навесні з насіння повитиці виростає тонка жовта нитка, яка здійснює рух по колу. Після дотику до якоїсь рослини проросток обвиває її, а в місцях дотику з рослиною з’являються розміщені рядами бородавки, соски яких вростають в стебло жертви. Присоски (гаусторії) повитиці — видозмінені адвентивні корені, крізь які вона і одержує потрібні органічні речовини. Через певний час повитиця втрачає будь-який зв’язок з грунтом і функціонує за рахунок рослини-хазяїна.