БІОХІМІЯ - Підручник - Остапченко Л. І. - 2012

Розділ 15. ІНТЕГРАЦІЯ МЕТАБОЛІЧНИХ ШЛЯХІВ. ГОРМОНИ

15.5.Гормони гіпоталамуса

Р. Гіллемін і Е. Шеллі вперше виділили в чистому вигляді з гіпоталамуса речовини, здатні регулювати функції гіпофіза та з'ясували їхню хімічну структуру. Їх назвали нейрогормонами, а пізніше рилізинг-факторами. Це дозволило виділити єдину гіпоталамо-гіпофізарну систему, в якій на рівні гіпоталамуса відбувається секреція речовин, які викликають або стимуляцію, або пригнічення секреції тропних гормонів передньої долі гіпофіза.

За хімічною будовою всі рилізинг-гормони - ліберини і статини - є олігопептидами, до складу яких входять незвичні для білків амінокислоти, такі як піроглутамінова кислота, пролінамід, гліцинамід. На сьогодні відома будова таких гормонів гіпоталамуса - кортиколіберину, тиреоліберину, гонадоліберину, соматоліберину, соматостатину тощо.

Тиреоліберин, або тиреотропін-рилізинг-гормон, є трипептидом, він синтезується переважно в нейронах медіальних відділів паравентрикулярних ядер гіпоталамуса. Синтез активного гормону відбувається шляхом часткового протеолізу неактивного попередника. Тиреоліберин стимулює синтез і секрецію тиреотропного гормону й пролактину в передній частці гіпофіза:

Гонадоліберин або гонадотропін-рилізинг-гормон є декапептидом (Піро-Глу-Гіс-Трп-Сер-Тир-Глі-Лей-Арг-Про-Глі-КНз), який синтезується в нейронах преоптичних ядер гіпоталамуса, стимулює синтез і секрецію гонадотропних гормонів: фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) і лютеїнізуючого гормону (ЛГ). Попередником гонадоліберину людини є поліпептид, що містить 92 амінокислотні залишки. Трансдукція сигналу від гонадоліберину проходить через інозитолфосфатну систему.

Кортиколіберин, або кортикотропін-рилізинг-гормон, синтезується в нейронах преоптичних ядер гіпоталамуса й стимулює у передній частці гіпофіза синтез ПОМК і утворення адренокор- тикотропного гормону (АКТГ). Рецептор кортиколіберину входить до складу аденілатциклазного комплексу.

Соматоліберин, або соматотропін-рилізинг-гормон, стимулює, а Соматостатин пригнічує секрецію соматотропного гормону аденогіпофіза. Соматоліберин складається із 44 амінокслотних залишків, соматостатин - із 14 і має циклічну структуру завдяки дисульфідному зв'язку. Установлено, що соматостатин виробляється не тільки в гіпоталамусі, а також і в інших відділах нервової системи та в органах шлунково-кишкового тракту. Соматостатин пригнічує секрецію багатьох гормонів, у тому числі - інсуліну, глюкагону, гастрину.