БІОХІМІЯ - Підручник - Остапченко Л. І. - 2012
Розділ 9.НУКЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ
9.2. Компоненти нуклеїнових кислот
Хімічно НУКЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ є полінуклеотидами багатьох мономерів - нуклеотидів (мононуклеотидів). У результаті дії кислот, лугів або специфічних ферментів (нуклеаз), нуклеїнові кислоти розкладаються на простіші компоненти - НУКЛЕОТИДИ - унаслідок розриву фосфодіефірних зв'язків (гідроліз).
Нуклеотиди складаються з азотистої основи (пуринової чи піримідинової), петози (рибози або дезоксирибози) та ортофосфорної кислоти. Залежно від будови пентози, їх поділяють на рибо- нуклеотиди й дезоксирбонуклеотиди. Наявність залишків фосфорної кислоти у складі нуклеотидів надає їм кислотних властивостей, тому їх вважають кислотами, а їх полімери отримали назву нуклеїнові кислоти.
Азотисті основи нуклеїнових кислот поділяють за хімічною будовою на дві групи - пуринові та піримідинові. До похідних піримідинів належать: цитозин (2-оксо-4-амінопіримідин), урацил (2,4-діоксипіримідин) і тимін (2,4-діоксо-5-метилпіримідин):

До похідних пуринів відносять аденін (6-амінопурин) і гуанін (2-аміно-6-оксопурин):

До складу ДНК і РНК входять аденін, гуанін, цитозин, тоді як тимін, за рідкісним винятком, входить тільки в ДНК, а урацил - тільки в РНК. У незначних кількостях у нуклеїнових кислотах додатково виявлені метильовані піримідинові та пуринові основи (наприклад, 1-метилгуанін, 2-метиладенін, 5-метилцитозин, 5-оксиметилцитозин та ін.).
Продуктами обміну пуринових основ є гіпоксантин (6-кетопурин), ксантин (2,6-дикетопурин), сечова кислота (2,6,8-трикетопурин):

У клітинах рослин виявлені фармакологічно активні пуринові похідні. Наприклад, кофеїн (1,3,7-триметилксантин), який міститься в кавових зернах, теобромін (3,7-диметилксантин) - входить до складу бобів какао і теофілін (1,3-диметилксантин) - у чайному листі тощо:

Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.