ЗАГАЛЬНА МІКРОБІОЛОГІЯ - Т.П. Пирог - 2004
19. ГЕНЕТИКА БАКТЕРІЙ: ПОСТІЙНІСТЬ, ЗМІНА ТА ПЕРЕДАВАННЯ ОЗНАК
19.1. СИНТЕЗ БІЛКА ТА ГЕНЕТИЧНИЙ КОД
19.1.2. Реплікація ДНК
Яким чином зберігається спадкова інформація у процесі росту та розмноження клітин? Перед поділом клітин відбувається ідентична редуплікація, або реплікація генів. У 1957 р американські вчені М. Дельбрюк і Г.С. Стент запропонували три можливі механізми реплікації ДНК (рис. 19.1):

Рис. 19.1. Три теоретично можливі механізми реплікації ДНК: 1 — консервативний: 2 — дисперсний: 3 — напівконсеритивний.
Ліворуч — модель напівконсервативного способу реплікації ДНК
1) консервативний механізм — розкручування спіралі не відбувається, батьківська Подвійна спіраль служить матрицею для
синтезу двох нових ланцюгів. Дочірня подвійна спіраль будується повністю з нового матеріалу, н батьківська як така зберігається;
2) дисперсивний механізм — батьківська спіраль при подвоєнні на кожному півоберті розривається на безліч фрагментів. Синтез нових ланцюгів відбувається на фрагментах, які потім хрест-навхрест зливаються з відрізками нового матеріалу. У цьому разі кожний поліпептидний ланцюг повинен складатися з відрізків старого та нового матеріалу, які чергуються;
3)напівконсервативний механізм — батьківська подвійна спіраль розкручується, і на кожному полінуклеотидному ланцюгу утворюється новий комплементарний ланцюг. Отже, нова подвійна спіраль є «гібридом» старого та нового синтезованого ланцюга.
Подальші експериментальні дослідження з використанням радіоактивної мітки та аналітичного градієнтного центрифугування міченої ДНК у градієнті хлористого цезію підтвердили напів- консервативний Механізм реплікації ДНК.
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.