ЗАГАЛЬНА МІКРОБІОЛОГІЯ - Т.П. Пирог - 2004

17. ФІКСАЦІЯ МОЛЕКУЛЯРНОГО АЗОТУ

17.2. ФІКСАЦІЯ АЗОТУ ВІЛЬНО ІСНУЮЧИМИ БАКТЕРІЯМИ

Здатність до фіксації азоту виявлена у багатьох бактерій (аноксигенних фототрофних, ціанобактерій, факультативних анаеробів, хемолітоавтотрофів, метилотрофів, сульфатредукторів, метаногенів).

Особливо активно фіксують азот види роду Azotobacter (близько 20 мг азоту на 1 г використаного цукру). Розрізняють кілька видів Azotobacter, поширених у різних місцях існування (таблиця).

Представники групи Azotobacter та їх поширення

Вид

Розміри

та форми клітин

Характеристика колоній

Місце існування

Azotobacter chroococcum

3,1 х 2 мкм; частіше в парах

Слизові, темнозабарвлені; можуть містити цисти

Ґрунт

Azotobacter vinelandii

3,4 х 1,5 мкм; частіше в парах

Великі, слизові; виділяють жовтий пігмент із зеленою флуоресценцією; можуть містити цисти

Ґрунт і Вода

Azotobacter paepall

2 мкм; дуже плеоморфні

Пігмент, яку Azotobac tervinelandil; можуть містити цисти

Ґрунт, поверхня коренів Раsраlum notatum

Azotomonae agilis

3,3 х 2,8 мкм; поодинокі або в парах

Виділяють жовтий пігмент з білою флуоресценцією

Ґрунт і вода

Beljerincbia іndica

2 мкм

Великі, слизові, безбарвні

Кислі тропічні ґрунти (pH 4,5)

Бактерії роду Azotobacter є грамнегативними, клітини відносно великі, строгі аероби, в певних умовах рухливі (рух за допомогою джгутиків), здатні окиснювати різні Органічні сполуки. Утворення слизу та наявність темних пігментів надають колоніям характерного вигляду. За браку поживних речовин утворюють форми спокою — цисти.

Фіксація азоту вільно існуючими ціанобактеріями має велике значення на рисових полях. Вони зв’язують до 30-50 кг азоту на 1 га на рік. Взагалі здатність до фіксації азоту виявлена у 40 видів ціанобактерій.



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.