БІОТЕХНОЛОГІЯ - В. Г. Герасименко - 2006

Частина ІІ. Спеціальні біотехнології

Розділ 22. БІОТЕХНОЛОГІЇ УТИЛІЗАЦІЇ І БІОКОНВЕРСІЇ ВІДХОДІВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

22.3.НЕТРАДИЦІЙНІ МЕТОДИ. БІОТЕХНОЛОГІЯ ОДЕРЖАННЯ БІОГАЗУ ШЛЯХОМ АНАЕРОБНОГО ЗБРОДЖУВАННЯ ВІДХОДІВ

22.3.4.Фракції, що утворюються в процесі біометаногенезу

22.3.4.3.Рідка фракція, склад і використання

Рідка фракція після анаеробної переробки гною відповідає вимогам, які висуваються органами охорони природи щодо якості стічних вод. Вона, як і шлам, не має специфічного запаху і містить органічних речовин на 80 % менше, а її біологічна потреба в кисні на 80 % нижча, ніж до анаеробної ферментації. Санітарно-гігієнічні показники надосадової рідини дозволяють складати їх у каналізаційну мережу або водоймища. Але це нераціонально, тому що вона містить значну кількість поживних речовин і може використовуватись як рідке органічне добриво. Рідка фракція гною містить в середньому (%): сухої речовини - 1,0-5,0; органічної речовини - 0,25-4,2; азоту - 0,3-1,1; фосфору - 0,05-0,7; рН - 6,5-8,3.

Крім того, рідка фракція може бути субстратом для вирощування мікроводоростей (хлорели, спіруліни - синьо-зеленої водорості), біомаса яких є цінною білковою і вітамінно-мікромі- неральною кормовою добавкою до раціонів сільськогосподарських тварин, а спіруліна - сировиною для фармацевтичної промисловості. Біомаса гідробіонтів може використовуватись також для виробництва біогазу.

При визначенні економічної ефективності біотехнології метанового зброджування необхідно враховувати не тільки значення біогазу у вирішенні енергетичних проблем, особливо у сільській місцевості, а й ефект від знезараження гною, виробництва високоякісних добрив і захисту навколишнього середовища. Розрахунки показують, що незважаючи на значні капітальні вкладення, термін окупності промислової біогазової установки складає приблизно три роки (Дубровін В. та ін., 2004).