Фізіологія людини - Вільям Ф. Ґанонґ 2002

Кровообіг
Природа серцевого скорочення й електричної активності серця
Вступ

У нормі відділи серця скорочуються у певній послідовності. Спочатку скорочуються передсердя (передсердна систола), потім - шлуночки (шлуночкова систола). Протягом діастоли всі чотири камери серця розслаблені. Серцеве скорочення зумовлене електричними імпульсами, які виникають у спеціалізованій провідній системі серця і поширюються до всіх відділів міокарда. Провідна система утворена синоатріальним вузлом (СА-вузлом), міжвузловими передсердними шляхами, атріовентрикулярним вузлом (АВ-вузлом), пучком Гіса та його ніжками і волокнами Пуркіньє. Різні відділи провідної системи серця, а в умовах патології і ділянки міокарда, здатні спонтанно генерувати імпульси. В нормі СА-вузол генерує імпульси з найбільшою частотою. Ці імпульси досягають інших відділів раніше, ніж там відбудеться спонтанна деполяризація. Отже, у нормі СА-вузол є водієм ритму (пейсмекером) серця. Частота генерації імпульсів у ньому визначає частоту серцевих скорочень. Імпульси, які виникають у СА-вузлі, поширюються передсердними шляхами до АВ-вузла, через нього до пучка Гіса і ніжками пучка Гіса та волокнами Пуркіньє до м’язів шлуночків.