Фізіологія людини - Вільям Ф. Ґанонґ 2002

Ендокринна система, метаболізм і репродуктивна функція
Мозкова речовина і кора надниркових залоз
Мозкова речовина надниркової залози - Регулювання секреції мозкової речовини надниркових залоз

Нервове регулювання

Деякі ліки діють безпосередньо на мозкову речовину надниркових залоз, однак її фізіологічне стимулювання відбувається через нервову систему. Секреція катехоламінів в основних станах стабільно низька, проте у період сну секреція адреналіну і частково норадреналіну зменшена.

Збільшення секреції мозковою речовиною надниркових залоз є частиною дифузної симпатичної активності, спровокованої критичними станами, які Кеннон назвав «надзвичайною функцією симпатоадреналової системи». Шляхи, якими ця секреція готує особу до дії або боротьби, описані у Розділі 13, а збільшення вмісту катехоламінів у плазмі у різних станах показано на рис. 20-5.

Метаболічні ефекти циркулювальних катехоламінів важливі, особливо в деяких ситуаціях. Прикладом може бути теплоутворювальна дія катехоламінів у тварин, підданих холоду. Тварини з іннервованими наднирковими залозами на холоді тремтять швидше й енергійніше, ніж контрольні. Іншим прикладом є глікогеноліз у гіпоглікемічних тварин, зумовлений адреналіном і норадреналіном. Гіпоглікемія - це сильний подразник для секреції катехоламінів. Як зазначено у Розділі 19, Глюкагон може заміщувати катехоламіни як протирегулювальний гормон і навпаки, однак якщо секреція обох блокована, то чутливість до інсуліну значно зменшена.

Вибіркова секреція

Якщо мозкова секреція надниркових залоз збільшена, то співвідношення кількості норадреналіну й адреналіну в секреті залози загалом незмінне. Однак асфіксія і Гіпоксія збільшують це співвідношення. Факт, що вихід норадреналіну може бути збільшений вибірково, на жаль, призвів до телеологічних спекуляцій, а саме: мозкова речовина надниркових залоз виділяє адреналін або норадреналін залежно від того, до виділення якого гормону більше пристосована тварина, щоб протистояти критичній ситуації. Помилковість такого припущення доводить відповідь на крововилив, у якому переважає не норадреналін, а адреналін, який знижує периферійну стійкість. Секреція норадреналіну збільшується під час емоційного стресу, який в особи вже був, а секреція адреналіну - у нових ситуаціях, коли наслідки невідомі.