Цитологія, загальна гістологія та ембріологія - В. К. Напханюк 2002

Основи загальної ембріології
Статеві клітини
Чоловічі статеві клітини

Прогенез — це процес утворення, розвитку та дозрівання чоловічих і жіночих статевих клітин.

Статеві клітини, або гамети, в дорослому організмі розвиваються в статевих залозах (гонадах) і на відміну від соматичних мають гаплоїдний набір хромосом. Всі Хромосоми гамет, за винятком однієї статевої, називаються аутосомами, а статева — гоносомою.

Чоловічі статеві клітини (сперматозоїди) містять статеві хромосоми X або Y, виробляються в чоловічих статевих залозах у дуже великій кількості (в 1 мл еякуляту сім’яної рідині їх міститься кілька мільйонів).

Сперматозоїд, спермій (spermium) складається з головки, шийки та хвоста (рис. 20).

Головка сперматозоїда (caput spermatozoidi) містить невелике щільне Ядро з гаплоїдним набором хромосом. Передній полюс ядра вкритий «чохликом», де знаходиться акросома. Вона містить набір ферментів, серед яких основними є протеази та гіалуронідаза, які здатні розчиняти оболонки яйцеклітини.

У шийці сперматозоїда розміщена проксимальна і дистальна центріолі. Від дистальної бере початок осьова нитка — аксонема, що складається з двох центральних і 9 пар периферичних мікротрубочок (9+2).

Хвіст сперматозоїда заповнений мітохондріями, які формують мітохондріальну піхву, що оточує аксонему у вигляді спіралі. Він містить аксонему, оточену тонофібрилярною піхвою. У термінальній частині хвоста містяться поодинокі скоротливі філаменти.

Рис. 20. Будова сперматозоїда ссавців (за D. W. Fawcett):

1 — головка; 2 — шийка; 3 — тіло; 4 — хвіст; 5 — акросома; 6 — ядро; 7 — центріоль; 8 — щільні фібрили; 9 — Мітохондрії; 10 — біла лінія; 11 — мікротрубочки; 12 — фібрилярний футляр



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.