Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

М'язи та фасції тулуба
М'язи бічної стінки живота

До м’язів, що утворюють бічну стінку живота, належать зовнішній косий м’яз жи­вота, внутрішній косий м’яз живота і поперечний м’яз живота, які розташову­ються в три шари (мал. 100, 101, 103).

Зовнішній косий м’яз живота (m. oliquus externus abdominis) — плоский, ши­рокий м’яз. Розташовується найбільш поверхнево. Починається окремими зу­бчиками від зовнішньої поверхні восьми нижніх ребер. Верхні п’ять зубців м’яза вклинюються між зубцями переднього зубчастого м’яза, а нижні три — між зубця­ми найширшого м’яза спини. Пучки зовнішнього косого м’яза живота прямують униз, вперед та присередньо і переходять у широкий, плоский апоневроз. Верхні та середні волокна апоневрозу переплітаються з волокнами апоневрозу протилежного м’яза, утворюючи по серединній лінії білу лінію живота. Нижні волокна апоневро­зу прикріплюються латерально до переднього відділу зовнішньої Губи клубового гребеня, а медіально — до лобкового горбка та лобкового симфізу.

Нижній потовщений край апоневрозу зовнішнього косого м’яза живота, що пе­рекидається від передньої верхньої клубової ості до лобкового горбка, загинається вниз та дозаду і формує пахвинну зв’язку (lig. ingumale), яка має вигляд жолоба. Ближче до середини волокна цієї зв’язки розходяться, утворюючи присередню та бічну ніжки. Присередня ніжка (crus mediale) прикріплюється до лобкового симфі­зу і частково переходить на протилежний бік, а бічна ніжка (crus laterale) закінчу­ється на лобковому гребені. У місці розходження ніжки з’єднуються дугоподібни­ми міжніжковими волокнами (fibrae intercrurales). Присередня частина волокон бічної ніжки, що не доходить до лобкового горбка, а загинається присередньо і до­сягає піхви прямого м’яза живота, зветься поверненою (загнутою) зв’язкою (lig. reflexum). Бічна частина волокон бічної ніжки, що не досягає лобкового горбка, а йде вбік і прикріплюється до окістя верхньої гілки лобкової кістки, називається ла­кунарною зв ’язкою (lig. lacunare).

Бічна та присередня ніжки, а також описані зв’язки обмежовують поверхневе пахвинне кільце (anulus inguinalis superficialis), крізь яке у чоловіків проходить сім’яний канатик, а в жінок — кругла зв’язка матки (в патологічних випадках через нього можуть вип’ячуватись органи, утворюючи так звану пахвинну грижу). Функція зовнішнього косого м’яза живота: входить до складу черевного преса, при двобічному скороченні опускає Ребра, нахиляє тулуб вперед (згинає хребет); при однобічному скороченні повертає тулуб в протилежний бік.

Іннервація: нижні міжреброві нерви, клубово-підчеревний та клубово-пахвинний нерви.

Внутрішній косий м’яз живота (m. oliquus internus abdominis) розташовується глибше зовнішнього косого м’яза живота в передньобічному відділі черевної стін­ки. Починається від попереково-грудної фасції, клубового гребеня і бічних двох третин пахвинної зв’язки. Волокна м’яза віялоподібно розходяться. Задні м’язові волокна прямують вверх, середні — наперед, нижні — наперед і донизу. Задні пучки волокон прикріплюються до зовнішньої поверхні трьох — чо­тирьох нижніх ребер. Середні та нижні волокна переходять в апоневроз, який біля бічного краю прямого м’яза живота поділяється на два листки. Передній лис­ток формує піхву для всього прямого м’яза, а задній — лише для двох верхніх тре­тин його. Біля присереднього краю прямого м’яза листки з’єднуються між собою і прикріплюються до білої лінії живота. У чоловіків від нижньої частини внутріш­нього косого м’яза живота відходять м’язові волокна, які утворюють м’яз, що під­вішує Яєчко (m. cremaster). Функція внутрішнього косого м’яза живота: входить до складу черевного преса, при двобічному скороченні опускає ребра і згинає хре­бет, при однобічному скороченні повертає тулуб у свій бік. Коли верхня половина тулуба зафіксована, м’яз піднімає таз, згинаючи хребет.

Іннервація: нижні міжреброві нерви, клубово-підчеревний і клубово-пахвинний нерви.

Поперечний м’яз живота (m. transversus abdominis) — плоский, широкий м’яз, який має спереду значно більшу довжину, ніж ззаду. Ззовні прикритий внутрішнім і зовнішнім косими м’язами живота. Назва м’яза відповідає напрям­ку його волокон. Починається від внутрішньої поверхні хрящів шести ни­жніх ребер, від грудопоперекової фасції, клубового гребеня та бічних двох тре­тин пахвинної зв’язки. М’язові волокна йдуть горизонтально вперед та присередньо і продовжуються в апоневроз. Місце переходу м’язових волокон у сухожилкові волокна апоневрозу має вигляд випуклої вбік дуги і називається півмісяцевою лінією (linea semilunaris). Нижня частина волокон, що переходить у гребінчасту зв’язку, зветься пахвинним серпом (falx inguinalis). У чоловіків від нижніх відділів поперечного м’яза живота відділяється невелика кількість м’язових волокон, які приєднуються до таких же волокон внутрішнього косого м’яза живота, утворюючи разом з ними м’яз, що підвішує яєчко, який іде разом із сім’яним канатиком у калитку. Функція: поперечний м’яз живота є основ­ним м’язом черевного преса; підтримує внутрішньочеревний тиск; бере участь у формуванні піхви прямого м’яза живота і білої лінії; верхня частина м’яза, во­локна якої йдуть у поперечному напрямку між реберними хрящами правої і лі­вої сторін, зближує ребра, сприяючи акту видиху; середня частина м’яза, що оперізує середню черевну ділянку, в значній мірі обумовлює її форму.

Іннервація: нижні міжреброві нерви, клубово-підчеревний та клубово-пахвинний нерви.