Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Загальний огляд м'язів, що виконують рухи окремих частин тіла
Рухи нижньої кінцівки
Рухи гомілки в колінному суглобі

М’язи, що оточують колінний суглоб, здійснюють при фіксованому стегні (при проксимальній опорі) згинання, розгинання, пронацію і супінацію гомілки, а при фіксованій гомілці (дистальній опорі) — рух стегна вперед, назад, пронацію і супі­націю.

Згинання гомілки. М’язи-згиначі гомілки перетинають фронтальну вісь колін­ного суглоба і розташовані позаду неї. Це такі м’язи:

1) двоголовий м’яз стегна;

2) півсухожилковий м’яз;

3) півперетинчастий м’яз;

4) кравецький м’яз;

5) тонкий (ніжний) м’яз;

6) підколінний м’яз;

7) литковий м’яз;

8) підошовний м’яз.

Розгинання гомілки можливе при участі чотириголового м’яза стегна, який пере­тинає фронтальну вісь колінного суглоба спереду від неї. М’яз має чотири головки:

1) прямий м’яз стегна;

2) бічний широкий м’яз;

3) проміжний широкий м’яз;

4) присередній широкий м’яз.

Пронація гомілки в колінному суглобі можлива лише по мірі її згинання, тобто при розслабленні колатеральних зв’язок. М’язи, що здійснюють цей рух, розташо­вуються ззаду і з присереднього боку колінного суглоба:

1) півсухожилковий м’яз;

2) півперетинчастий м’яз;

3) кравецький м’яз;

4) тонкий (ніжний) м’яз;

5) присередня головка литкового м’яза;

6) підколінний м’яз.

Супінація гомілки в колінному суглобі проводиться (як і пронація) по мірі зги­нання гомілки. Супінаторами гомілки служать м’язи, розташовані з латерального боку від суглоба:

1) двоголовий м’яз стегна;

2) бічна головка литкового м’яза.



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.