Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Загальний огляд м'язів, що виконують рухи окремих частин тіла
Рухи голови
М'язи, що здійснюють рухи у потиличному суглобі

У потиличному суглобі можливі такі рухи:

— розгинання голови (закидання назад);

— згинання голови (нахил вперед);

— нахил голови вбік (вправо і вліво);

— обертання голови (вправо і вліво).

Розгинання голови відбувається навколо фронтальної осі, яка проходить через атлантично-потиличні суглоби. Цю функцію здійснюють такі м’язи:

1) трапецієподібні м’язи;

2) ремінні м’язи голови;

3) найдовші м’язи голови;

4) півостьові м’язи голови;

5) великі задні прямі м’язи голови;

6) малі задні прямі м’язи голови;

7) верхні косі м’язи голови.

Згинання голови так само, як і розгинання, відбувається навколо фронтальної осі, яка проходить через атланто-потиличні суглоби. До м’язів, що згинають голову, відносяться:

1) довгі м’язи голови;

2) передні прямі м’язи голови;

3) бічні прямі м’язи голови;

4) надпід’язикові та підпід’язикові м’язи шиї (при фіксованій нижній щелепі). Нахил голови вбік відбувається навколо сагітальної осі атланто-потиличних

суглобів. Ця функція здійснюється при одночасному скороченні м’язів-розгиначів і м’язів-згиначів відповідної сторони, а також бічним прямим м’язом голови та най­довшим м’ язом голови.

Обертання голови (вправо і вліво) відбувається разом з першим шийним хреб­цем (атлантом) навколо зуба осьового хребця в серединному атланто-осьовому і бі­чних атланто-осьових суглобах. До м’язів, які обертають голову, відносяться такі:

1) ремінний м’яз голови;

2) найдовший м’яз голови;

3) верхній та нижній косі м’язи голови свого боку;

4) грудинно-ключично-соскоподібний м’яз протилежного боку.



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.