Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009
М'язи та фасції нижньої кінцівки
М'язи гомілки
М'язи тилу стопи
На тильній поверхні стопи є лише два м’язи: короткий м’яз-розгинач пальців та короткий м’яз-розгинач великого пальця стопи (мал. 135). Вони залягають під тильною фасцією стопи та сухожилками передніх м’язів гомілки.

Мал. 135. М’язи стопи (тильна поверхня)
1 — сухожилок переднього великогомілкового м’яза, 2 — присередня кісточка, 3 — короткий м’яз-розгинач великого пальця, 4 — сухожилок довгого м’яза-розгинача великого пальця, 5 — відвідний м’яз великого пальця, 6 — тильні міжкісткові м’язи, 7 — сухожилки довгого м’яза-розгинача пальців, 8 — сухожилки короткого м’яза-розгинача пальців, 9 — відвідний м’яз мізинця, 10 — сухожилок третього малогомілкового м’яза, 11 — короткий м’яз-розгинач пальців, 12 — нижній тримач м’язів-розгиначів, 13 — бічна кісточка, 14 — довгий м’яз-розгинач пальців, 15 — довгий м’яз-розгинач великого пальця, 16 — верхній тримач м’язів-розгиначів
Короткий м’яз-розгинач пальців (m. extensor digitorum brevis) — плоский, слабо розвинений м’яз. Починається від верхньобічної поверхні п’яткової кістки. Прямує косо вперед та присередньо і поділяється на три тонких сухожилки, які прикріплюються до основ середніх і дистальних фаланг ІІ—ІV пальців. Функція: розгинає ІІ—ІV пальці.
Іннервація: глибокий малогомілковий нерв (LIV—SI).
Короткий м’яз-розгинач великого пальця стопи (m. extensor hallucis brevis) розташовується присередньо від короткого м’яза-розгинача пальців. Починається від верхньої поверхні п’яткової кістки. Прикріплюється до основи проксимальної фаланги великого пальця з тильного боку.
Функція: розгинає великий палець стопи.
Іннервація: глибокий малогомілковий нерв (LIV—SI).
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.