Акушерство та гінекологія - А.М.Громова 2000

Тазові передлежання плода. Перебіг вагітності та пологів
Діагностика сідничних передлежань

Сідничні передлежання, як і головні, розпізнаються завдяки зовнішньому акушерському і внутрішньому обстеженню.

При зовнішньому акушерському обстеженні спостерігаються слідуючі ознаки тазового передлежання:

1. Високе стояння (під мечоподібним відростком) дна матки.

2. Біля дна матки оприділяється округла, щільна, балотуюча частина плоду.

3. Над входом у малий таз пальпується неправильної форми м’яка, місцями більш щільна, велика частина, малорухома, яка не балатується.

4. Рухливість передлеглої частини над входом в малий таз наприкінці вагітності.

5. Високе (на рівні пупка чи вище) розташування місця найкращого вислуховування серцебиття плода. При проведенні зовнішнього акушерського обстеження необхідно спробувати виявити можливе розгинання головки плода. Кінець пологів багато в чому залежить від його ступеня.

Слід розрізняти 4 положення голівки плода при тазових передлежаннях.

1. Голівка плода зігнута (підборіддя притиснуте до грудей)

2. Голівка плода слабо розігнута (поза «військового») - І ступінь розгинання.

3. Голівка плода помірно розігнута (шийно-потилична борозна не більше 90°) - II ступінь розгинання.

4. Голівка плода надмірно розігнута (шийно-потилична борозна більше 90°) - III ступінь розгинання. Клінічною ознакою розгинання голівки є невідповідність розмірів голівки розмірам плода (голівка здається більшою).

Для уточнення передлежання в пологах проводиться внутрішнє акушерське дослідження, під час якого визначається м’яка, об’ємна частина плода на якій можна визначити сідничні горби, куприк, ступню плоду. При цьому потрібно відрізнити передлеглу ніжку від ручки плода, орієнтуючись на великий палець який на руці відставлений та орієнтуючий на наявність або відсутність п’яткового горба.

Найбільш інформативною є УЗД, яке дає можливість уточнити передлежання, розміри плода, локалізацію плаценти, ступінь розгинання голівки.