Акушерство та гінекологія - А.М.Громова 2000
Клінічний перебіг та ведення післяполового періоду
Перебіг післяпологового періоду
Функція молочних залоз
Під час вагітності в молочних залозах відбуваються зміни, які сприяють їх підготовці до майбутньої функції - продукуванню молока. У післяпологовий період починається і досягає розквіту основна функція молочних залоз. В перші 2-3 дні після пологів Молочні залози виробляють молозиво (густу жовтувату рідину кислої реакції, яка вміщує білок, жирові краплини, епітеліальні клітини - залогових міхурців і молочних протоків, - молозивні тільця; солі, Вуглеводи, Вітаміни, Ферменти, антитіла).
З 4-5 по 15-18 день після пологів молочна залоза продуктує «молозивне молоко», потім - «перехідне молоко» і тільки після цього - зріле грудне молоко. Молоко - біла рідина, що становить собою суспензію (емульсію) дуже дрібних крапельок жиру в сироватці крові. Молоко має лужну реакцію, при кип’ятінні не зсідається. Його склад - 87-88% води, білка - 1,5% (албуміни, глобуліни, казеїн), жирів - 3,5-4,5%, вуглеводів (лактози) - близько 6,5-7%, солей - 0,18-0,2%. Молоко також містить вітаміни, ферменти, антитіла.
Секреція молока відбувається під впливом складних рефлекторних і гормональних процесів, зокрема, пролактина і лютеотропного гормону. Ці гормони стимулюють секрецію молока після підготовки паренхіми молочної залози, в період вагітності, естрогенами (розвиток вивідних протоків) і прогестероном (проліферація альвеол). Певний вплив справляють також гормони щитовидної і надниркової залоз, які діють через Гіпофіз. Функція молочних залоз значною мірою залежить від рефлекторних впливів, пов’язаних із актом смоктання. При цьому, з одного боку, стимулюється продукція гормонів гіпофізу, а з іншого - внаслідок зворотнього сигналу від ЦНС - розслабляються сфінктери соска, що сприяє виведенню молока.
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.