Акушерство та гінекологія - А.М.Громова 2000
Штучний аборт
Штучне переривання вагітності до 12 тижнів
Вишкрібання порожнини вагітної матки
Вишкрібання вагітної матки складається з 3-х етапів:
1. Випрямлення каналу шийки матки.
2. Розширення каналу шийки матки.
3. Руйнування і видалення плідного яйця та вишкрібання стінок порожнини матки.
Перший момент. після піхвового дослідження і виведення шийки матки в дзеркалах передню губу шийки матки захоплюють пульовими щипцями і підтягують її до виходу із піхви. Після цього обережно без зусилля, проводять зондування порожнини матки для визначення її довжини.
Другий момент: лівою рукою тримають пульові щипці і послідовно виводять розширники Гегара від № 4 до № 12-13. Розширники тримають тільки двома пальцями і вводять обережно тільки за внутрішнє вічко. Можна проводити розширення каналу шийки матки вібродилятатором, який розширює цервікальний канал завдяки механічним коливанням накінцівника з частотою 50Гц. Розширення в такому випадку не таке болюче.
Для більш швидкого і менш болісного розширення цервікального каналу використовується аплікаційна анестезія декаіном. Тампон, змочений в розчині декаіну на 30-40 с підводять до зовнішнього вічка шийки матки.
Третій момент складається з руйнування і видалення плідного яйця, яке проводять за допомогою кюреток (№6,4,1) та абортивних щипців, але щипцями забирають лише ті частки, які відокремлені і вільно лежать в порожнині матки. Кюретка обережно вводиться до дна матки і в напрямі від дна до внутрішнього вічка послідовно вискрібають передню, праву, задню і ліву стінки матки. Після видалення плідного яйця операція завершується вишкрібанням стінок матки та ділянок трубних кутів для видалення децидуальної оболонки.
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.