Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002
Спеціальна частина
Осьовий скелет, sceleton axiale - Череп у цілому
Рентгеноанатомія черепа
Рентгенологічне дослідження черепа, що проводиться з діагностичною метою, називається краніографією. Суть її полягає у виготовленні оглядових та прицільних знімків черепа. Оглядові знімки є вихідними, їх виконують у бічній, передній, задній, аксіальній та напіваксіальній проекціях. Прицільні рентгенограми проводять для уточнення стану окремих кісток черепа.
Краніографію застосовують при переломах черепа та їх ускладненнях, для визначення локалізації стороннього тіла в голові, аномалій розвитку черепа й дослідження приносових пазух, турецького сідла, а також для дослідження анатомічних варіантів і аномалій у кранювертебральній ділянці тощо.
На оглядових рентгенограмах, виконаних у передній проекції, видно місця просвітлення, що відповідають повітроносним порожнинам, sinus maxillaris. sinus frontalis, sinus sphenoidalis, sinus ethmoidalis та щільні темні тіні кісток черепа і pубів (рис. 59А)

Рис. 59. Оглядова рентгенограма черепа: А - у прямій проекції
На оглядових рентгенограмах, виконаних у бічній проекції видно ділянки склепіння черепа, кісток лиця, турецьке сідло та кам’янисту частину скроневої кістки, передню, середню та задню черепні ямки (рис. 59Б). Розрізняють кілька форм турецького сідла: плоску, глибоку та круглу. Контури турецького сідла мають бути рівні, для детального його вивчення виконують прицільні знімки. Під турецьким сідлом розташована повітроносна клиноподібна пазуха.

Рис. 59. Оглядова рентгенограма черепа (Продовження): Б - у бічній проекції
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.