Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002

Спеціальна частина
Міологія, myologia [вчення про м'язи] - М'язи фасції нижньої кінцівки
М'язи нижньої кінцівки, musculi membri inferioris - М'язи гомілки - Задня група (поверхневі м'язи)

1. Триголовий м’яз литки, m. triceps surae - складається з литкового м’яза, от. gastrocnemius, та камбалоподібного м’яза, m. soleus (рис. 180):

- литковий м'яз, от. gastrocnemius - має дві головки: caput mediale і caput laterale, які беруть початок від epicondylus femoris. М’яз утворює нижню межу fossa poplitea і обмежує вхід в canalis cruropopliteus. Головки об’єднуються на середині гомілки і переходять в сухожилок;

- камбалоподібний м’яз, m. soleus - плоский, розташований під литковим, бере початок від головки і верхньої третини тіла os Fibula, а також від tinea poplitea tibiae та середньої третини її тіла. Сухожилок, який приєднується до сухожилка литкового м’яза, утворює п’ятковий сухожилок, tendo calcaneus s. achillis, який прикріплюється до tuber calcanei.

Class="center">

Рис. 179. М’язи гомілки - латеральна група (за Р. Д. Синельниковим)

Функція: згинає стопу в гомілковостопному суглобі, відштовхує ногу від землі під час ходіння.

Кровопостачання: аа. tibialis posterior.

Іннервація: n. tibialis (I IV-S1).

Рис. 180. М’язи гомілки, задня група - поверхневі м’язи (за Р. Д. Синельниковим)

2. Підошовний м’яз, m. plantaris - непостійний м’яз, веретеноподібної форми (див. рис. 180), бере початок від epicondylus lateralis femoris і задньої стінки капсули колінного суглоба, його довгий сухожилок медіально з’єднується з tendo calcaneus і прикріплюється до tuber calcanei.

Функція: натягує капсулу колінного суглоба.

Кровопостачання: а. рорliteа.

Іннервація: n. tibialis (L IV-S І).



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.