БІОХІМІЯ - Підручник - Остапченко Л. І. - 2012

Розділ 6. ОБМІН І ФУНКЦІЇ АМІНОКИСЛОТ. БІОСИНТЕЗ БІЛКА

6.10.Біосинтез білка

Одним із найглобальніших завдань сучасної біології та природознавства загалом є з'ясування молекулярних основ і механізмів проходження й регуляції синтезу білкових молекул. Сьогодні це дає змогу при застосуванні широкого спектра методів біохімії та молекулярної біології розв'язати проблеми спадковості, мінливості, росту, розвитку й навіть програмованої загибелі живих організмів і розробити засоби цілеспрямованої корекції цих процесів.

Обмін білків є досить динамічним процесом. Становлячи до 50 % сухої чи 15-18 % живої маси клітини, білки мають високий потенціал оновлення. Середня швидкість формування поліпептид- них ланцюгів у клітинах бактерій - до 20 амінокислотних залишків за секунду, дріжджів - 7-10, а ссавців - 5-7. Відкриття та дослідження молекулярних механізмів синтезу білків і його регуляції є важливими досягненнями науки ХХ ст.: саме в 40-70-ті роки було встановлено, що нуклеїнові кислоти й білки є інформаційними молекулами, оскільки в послідовності їхніх мономерів закладено певний зміст. Послідовність нуклеотидів у ДНК визначає структуру всіх білків клітини. Ділянки ДНК, які кодують певні білки (гени), копіюються (транскрибуються) у вигляді полінуклеотидного ланцюга інформаційної (матричної) РНК, яка потім служить матрицею для синтезу білка. Таким чином, генетична інформація, записана в ДНК (генотипі), забезпечує утворення фенотипічних ознак, тобто генотип трансформується у фенотип. Цей напрямок потоку інформації включає три типи матричних синтезів:

• синтез ДНК - реплікацію (англ. replication - копіювання, дублювання);

• синтез РНК- транскрипцію (лат. trascriptio - переписування);

• синтез білка - трансляцію (лат. translatio - перенесення, переклад).