ЗООЛОГІЯ з основами екології - Г.В. Ковальчук - 2003

ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ ТВАРИН

Поширення тварин у біосфері

Тварини розповсюджені в усіх частинах біосфери: гідросфері, атмосфері, літосфері. Світовий океан заселений від поверхні до

найбільших глибин. Так, на глибині близько 11000 м виявлено червів, молюсків, ракоподібних.

Тварин гідросфери (гідробіонтів) поділяють на кілька груп: планктон, нектон, бентос. Планктон (гр. planktos - «блукаючий») - сукупність організмів, які населяють товщу води і пасивно переносяться течією. До складу зоопланктону входять найпростіші, медузи, черви, ракоподібні, личинки безхребетних і риб. Нектон (гр. nektos - «плаваючий») - сукупність організмів, здатних активно плавати на значні відстані. Нектонними організмами є китоподібні, риби, головоногі молюски. Бентос (гр. benthos - «глибина») - сукупність організмів, які живуть на поверхні ґрунту та в ґрунті морських і континентальних водойм. До складу зообентосу входять найпростіші, губки, кишковопорожнинні, черви, молюски, ракоподібні.

Тварини - жителі атмосфери (авіабіонти), зосереджені переважно в нижніх її шарах на межі із землею, проте є й такі, що піднімаються на значну висоту. Павукоподібні зустрічаються на висоті близько 9000 м, птахи (клушиці, грифи) - 8000 м, комахи (метелики, перетинчастокрилі) - 6000 м, ссавці (снігові барси, гірські барани, яки) - 5500 м. Дикі гуси під час сезонних міграцій спостерігалися на висоті 9500 м, де температура досягає -40°С.

Тварини, що населяють сушу (хтонобіонти), по поверхні Землі поширені нерівномірно. Кожній ландшафтній зоні властива своя фауна (гр. Fauna - богиня лісів, полів, звірів) - сукупність тварин, яка склалася історично й населяє певну територію. Значна частина видів пристосувалася до життя на деревах (дендробіонти).

У ґрунті життя зосереджене переважно в поверхневих шарах. Більшість жителів ґрунту - едафобіонтів (гр. edaphos - «ґрунт, земля») мешкає в поверхневих шарах, не спускаючись нижче ніж 50 см. Нори деяких тварин (ящірок, кротів, землерийок, борсуків та ін.) сягають глибини 2-3 м. Дощові черви, терміти і мурашки-листорізи в пошуках вологих горизонтів закопуються іноді на 5-8 м.