ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ У ТРЬОХ КНИГАХ - КНИГА 2 - Г.Й. Щербак - 1996
ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ (ARTHROFODA)
ПІДТИП ХЕЛІЦЕРОВІ (СНЕLIСЕRАТА)
Хелідерові — численна група членистоногих, що опанувала як наземні, так і водні біотопи. Більшість сучасних хеліцерових населюють суходіл і тільки близько 5 % видів живе в морській та прісній воді.
Будова представників окремих груп хеліцерових дуже різноманітна, але ряд ознак характерний для всіх без винятку. Зокрема, тіло хеліцерових поділене на дві тагми: головогруди (просами) та черевце (опістосома). На головогрудях розташовано шість пар кінцівок. Вусики (антени, антенули) в хеліцерових відсутні. Перша пара кінцівок, розташована перед ротовим отвором, часто закінчується клішнею й зветься хеліцерат (звідси й назва підтипу). Позаду ротового отвору є друга пара кінцівок — педипальпи (ногощупальця), що мають різну будову та функції. Останні чотири пари, як правило, слугують ходильними ногами. У більшості хеліцерових на черевці кінцівки не розвинені, а якщо вони є, то видозмінені й виконують дихальну, статеву або інші функції.
Головний мозок хеліцерових, на відміну від інших членистоногих, складається з прото- та тритоцеребрума; дейтоцеребрум, від якого іннервуються антени (наприклад, у комах), відсутній.
До підтипу Chelicerata належить ряд чітко відокремлених за багатьма ознаками груп тварин, яких окремі зоологи групують у таксони різних рівнів. Ми розглядаємо в складі підтипу два класи: Меростомові (Merostomata) та Павукоподібні (Arachnida).
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.