ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ У ТРЬОХ КНИГАХ - КНИГА 1 - Г.Й. Щербак - 1995

ПІДЦАРСТВО НАЙПРОСТІШІ, АБО ОДНОКЛІТИННІ (PROTOZOA)

ТИП ВІЙКОНОСНІ, АБО ІНФУЗОРІЇ (CILIOPHORA)

КЛАС КІНЕТОФРАГМІНОФОРЕЇ (KINETOFRAGMINOPHOREA)

До цього класу належать найбільш примітивні інфузорії, тіло яких рівномірно вкрите війками. Навколо їх рота немає мембранел. Розташовані поблизу від цитостома війки у багатьох видів розвинені краще, ніж на інших частинах тіла. Рот у представників цього класу термінальний або зміщений до бічної поверхні тіла. У багатьох з них добре розвинений паличковий апарат навколо рота. До цього класу належать шість рядів.

Ряд Голороті (Gymnostomatida)

Це переважно хижі війчасті, рот яких міститься на поверхні клітини, як правило, на передньому кінці тіла, тгеристома немає (рис. 52).

Рис. 52. Ряд Gymnoslomatidto: Didinium nasutum, які поїдають інфузорію туфельку

Didinium nasutum— невелика (110—150 мкм) прісноводна інфузорія з хоботоподібним переднім кінцем тіла, що закінчується ротом. Дідіній полює переважно на туфельок, які за розмірами більші за нього. Спочатку він угвинчується в тіло жертви за допомогою хоботка, а потім, розширюючи рота, заковтує туфельку повністю, сильно роздуваючись. Здобич перетравлюється протягом 2 год.

За добу дідіній з'їдає 12 туфельок.

У капілярних ходах між піщинками морського дна мешкають червоподібні види роду Trachelocerca. Вони живляться Іншими піщаними (псамофільними) інфузоріями. Цікаво, що війчасті різних систематичних груп, що мешкають у піску, мають черкоподібне тіло — пристосування до руху в дуже вузьких (капілярних) порожнинах між піщинками.

Ряд Хонотрихїди (Chonotrichida)

До цього ряду належать сидячі інфузорії, що мешкають на ракоподібних, наприклад, зябрових кришечках бокоплавів. Вони — не паразити, живляться дрібними частками, які відфільтровують з води; ракоподібних використовують як засіб пересування та схованку від ворогів.

На тілі дорослих особин війки містяться лише на особливому навколоротовому утворі — комірці. Вони заганяють їжу до рота. Хонотрихіди розмножуються брунькуванням з утворенням вкритих війками бродяжок, що розселяються. На зябрових пластинках бокоплавів живе Soirochona gemmipara (рис. 53).

Рис. 53. Ряд Chonotrichida: Spirochona gemipara на зябрових пластинках бокоплава

Ряд Апостоматиди (Apostomatida)

Представники цього ряду — ендобіонти ракоподібних, кільчастих червів і кишковопорожнинних. Вони мешкають переважно в кишечнику хазяїв, живлячись їх їжею. Цитостом і глотка апостоматид сильно редуковані (рис. 54). Цисти інфузорії Spirophrya subparasitica сидять на ніжці на поверхні тіла різних дрібних планктонних рачків. Коли морський гідроїдний поліп з'їдає рачка, з цист виходять дрібні інфузорії, що інтенсивно живляться перетравлюваним поліпом рачком (стадія трофонту). За годину вони збільшуються в три-чотири рази й через деякий час викидаються поліпом разом із залишками рачка в навколишнє середовище. Трофонт підпливає до основи поліпа, де прикріплюється до підошви та інцистується (стадія гамонту). Гамонт не живиться, а всередині цисти розмножується поділом із утворенням дрібних бродяжок, що виходять з цисти, плавають й інцистуються на поверхні тіла планктонних рачків.

Рис. 54. Ряд Apostomatida: Foettingeria

Ряд Трихостоматиди, або Волосинкороті (Trichostomatida)

До цього ряду належать інфузорії, що живляться бактеріями, мешкають у грунті або водоймах, а також паразитичні форми, їх цитостом міститься на дні спеціальної заглибини, в яку за допомогою спеціалізованих мембранел заганяється їжа. Трихостоматиди можуть легко інцистуватися. Balantidium coli мешкає в товстих кишках людини, живлячись бактеріями, зернятками крохмалю та іншими органічними частками (рис. 55).

Рис. 55. Ряд Trichostomatida: а — Colpoda; б - Balantidium coli

Інколи балантидій проникає в стінки кишечника, де живиться червонокрівцями та іншими клітинами хазяїна, викликаючи кривавий пронос. Його інвазійна стадія — циста, що виходить у зовнішнє середовище. Балантидій звичайно мешкає в кишечнику свиней, не викликаючи у хазяїв ніяких захворювань. Очевидно, основний хазяїн цього виду — свиня, а людина інвазується випадково.

Ряд Ентодінієморфні (Entodiniomorphida)

Представники цього ряду мешкають як ендобіонти в рубці жуйних парнокопитних (Entodinium,, Epidinium, Ophryoscolex та ін.), кишечнику коней (Spirodinium), товстій та сліпій кишках людиноподібних мавп (Troglodytella). Вони живляться переважно бактеріями. Перетравлюючись, наприклад у сичузі парнокопитних, вони є для хазяїна додатковим джерелом білка. У цих інфузорій, крім звичайних війок, часто утворюються циррі або складно побудовані органоїди кортексу, що формують шилоподібні вирости (рис. 56). Ендодініоморфи не виявляють помітного впливу на хазяїв: у тварин, позбавлених цих війчастих, не спостерігається будь-яких змін у травленні та інших, фізіологічних процесах. Останнім часом з'ясовано, що ці інфузорії в екстремальних умовах є джерелом води для своїх хазяїв.

Рис. 56. Ряд Entodiniomorpha — Entodinium simplex (a); Anoplodinium denticulotum (6); Polyplastron multivesiculatum (в); Ophryoscolex caudatus (г); Epidinium ecaudatum (d); Anoplodinium bubalidis, що поглинає часточку деревини (е): 1 — мікронуклеус; 2 — макронуклеус; 3 — навколоротова зона мембрансл; 4 — скоротлива вакуоля;

5 — війки; 6 — скелетні пластинки

Ряд Сисні інфузорії (Suctorida)

Інфузорії ряду — сидячі хижаки, що не мають війок і полюють за допомогою щупалець. Відомо близько 100 видів, що об'єднуються в ряд Suctorida. Це переважно сидячі поодинокі та колоніальні види. Деякі представники ряду мешкають як ендобіонти в кишечнику коней (Alantosoma). Сисні інфузорії мають ловильні та сисні щупальця (рис. 57). Ловильні вбивають здобич за допомогою токсоцист, при цьому цитоплазми жертви та хижака зливаються. Сисні щупальця розширені на кінці, крім токсоцист, мають трубку всередині, вистелену мікротрубочками: цитоплазма здобичі втягується в трубочку, а потім фагоцитується. Розмножуються сисні інфузорії зовнішнім або внутрішнім брунькуванням, у результаті якого виникає вкрита війками бродяжка, що деякий час плаває, а потім прикріплюється до субстрату, втрачає війки та перетворюється на дорослу сисну інфузорію. У прісних водоймах поширені види роду Sphaerophrya.

Рис. 57. Ряд Suctorida:

а — Dendrosoma radians (колоніальна форма): б — Sphaerophrya magna, що висмоктує одночасно п'ять інфузорій; в — Dendrocometes paradoxux; г — Allantosoraa intestinalis з кишечника коня; д — схема брунькування Acineta;