Основи мікробіології, вірусології та імунології - 2001
Частина IIІ. Практичні заняття з предмета “Мікробіологія з основами вірусології та імунології”
Практичне заняття № 4. СТЕРИЛІЗАЦІЯ. ДЕЗІНФЕКЦІЯ
Мета
Знати:
- вплив факторів навколишнього середовища на мікроорганізми;
- види стерилізації та дезінфекції, дезінфекційні засоби;
- асептика, антисептика;
- принципи підготовки медичного інструментарію та перев'язувального матеріалу до стерилізації.
Уміти:
- готувати лабораторний посуд до стерилізації;
- готувати дезінфекційний розчин заданої концентрації;
- проводити дезінфекцію рук, робочого місця та відпрацьованого матеріалу.
Оснащення: стерилізатор (автоклав), сухожарова піч, згортувач, тести для контролю режиму роботи апаратури для стерилізації, лабораторний посуд (чашки Петрі, пробірки, піпетки, флакони), корки, папір для упаковки, гумові кільця, шпагат; дезінфекційні засоби (хлорамін, хлорне вапно, фенол), терези, колби, склянки, дистильована вода, пінцети, ватні кульки.
План
I. Ознайомлення з апаратурою для стерилізації, принципами її роботи, тестами контролю.
II. Підготовка лабораторного посуду до стерилізації.
III. Приготування дезінфекційних розчинів.
IV. Проведення дезінфекції рук і робочого місця.
Хід заняття
І. Ознайомлення з апаратурою для стерилізації, принципами її роботи, тестами контролю.
Завдання № 1. Ознайомтеся з видами апаратури для стерилізації (автоклав, сухожарова піч, згортувач), принципами її роботи, тестами контролю режиму роботи.
Зверніть увагу на інструкції, що регламентують режим роботи та техніку безпеки!
ІІ. Підготовка лабораторного посуду до стерилізації.
Увага! Будь-який матеріал, що підлягає стерилізації, повинен залишатися стерильним і після стерилізації. Тому його накують у поліетиленові пакети (інструменти одноразового використання — шприци, голки і т. д.), папір, стерилізатори, бікси. Термін, упродовж якого матеріал залишається стерильним, обмежений, тому на етикетці вказують дату та час стерилізації.
Завдання № 2. Підготувати лабораторний посуд для стерилізації за алгоритмами.
Алгоритм «Підготовка чашок Петрі»:
· вимийте та висушіть чашки Петрі;
· загорніть їх у щільний папір по 10 штук;
· обв'яжіть шпагатом;
· напишіть на пакувальному папері дату стерилізації.
Алгоритм «Підготовка флаконів»:
· закрийте миті та сухі флакони ватно-марлевими корками, обгорнутими фольгою;
· надіньте поверх корка паперовий ковпачок; закріпіть паперовий ковпачок гумовим кільцем;
· зазначте дату стерилізації.
Алгоритм «Підготовка пробірок»:
· закрийте ватно-марлевими корками вимиті сухі пробірки;
· зв'яжіть шпагатом по 5—20 штук;
· напишіть дату стерилізації.
Алгоритм «Підготовка градуйованих піпеток»:
· розсортуйте за об'ємом чисті сухі піпетки;
· вставте у тупий кінець піпетки вату;
· спаліть надлишки вати;
· загорніть піпетки в папір, нарізаний смужками завширшки 2—2,5 см;
· загорніть в одну упаковку 15—30 загорнутих піпеток, пакувальний папір закріпіть гумовими кільцями;
· напишіть на пакувальному папері дату стерилізації, вкажіть кількість і об'єм піпеток.
III. Приготування дезінфекційного розчину.
Увага! Не допускайте попадання на шкіру та слизові оболонки дезінфекційних засобів! Вони здатні спричинити опіки та алергічний стан.
Завдання № 3. Підготуйте 300 мл 0,2 % і 300 мл 3 % розчину хлораміну за алгоритмом.
Алгоритм «Приготування дезрозчину»:
розрахуйте кількість хлораміну; зробіть розчини в колбах;
напишіть дату виготовлення, масову частку дезінфекційного засобу;
розлийте розчин у склянки меншого об'єму та поставте його на кожне робоче місце.
IV. Дезінфекція рук і робочого місця.
Завдання № 4. Проведіть дезінфекцію рук і робочого місця за алгоритмами.
Алгоритм «Дезінфекція рук» :
· візьміть пінцетом ватну кульку, змочіть її 0,2 % розчином хлораміну;
· протріть зверху вниз кисть лівої руки (потім правої) у такій послідовності: зовнішня поверхня кисті, внутрішня її поверхня, між пальцями, нігті, під нігтями;
· протирання повторіть;
· помістіть відпрацьовані кульки в банку з дезінфекційним розчином;
· вимийте руки водою з милом.
Алгоритм «Дезінфекція робочого місця»:
· візьміть пінцетом ватну кульку, змочіть її 3 % розчином хлораміну;
· протріть робоче місце, кульку помістіть у банку з дезінфекційним розчином;
· вимийте робоче місце водою з милом.
Контрольні запитання
1. Які фізичні фактори діють на мікроорганізми?
2. Які мікроорганізми стійкі до низьких і високих температур?
3. Збудники яких захворювань не гинуть при кип'ятінні протягом 1 хв?
4. Збудники яких захворювань гинуть при відхиленні температури від 37 °С? Де це враховується?
5. Як діють на мікроорганізми хімічні бактерицидні речовини?
6. Як діють на мікроорганізми бактеріостатичні речовини?
7. Що таке асептика й антисептика?
8. Класифікація хімічних речовин залежно від механізму їх дії на мікроорганізми.
9. Що таке дезінфекція? Назвіть її види.
10. Способи стерилізації. Як проводять контроль якості стерилізації?
11. Чому перед стерилізацією посуд пакують у папір?
12. Для чого пишуть дату та час стерилізації?
13. Як провести дезінфекцію рук і робочого місця?
14. Патологічний матеріал, який містить патогенні ентеробактерії, для знезаражування заливають 3 % розчином хлораміну на 2 год. Патологічний матеріал, що містить мікобактерії туберкульозу, заливають 5 % розчином активованого хлораміну на 24 год. Чим пояснити різницю в режимі дезінфекції?
15. Для знезаражування культури збудника дифтерії проводять автоклавування при 1,5 атм (127 °С) протягом 30—60 хв, збудника сибірки — при 2 атм (132 °С) протягом 30—60 хв. Чому застосовують різний режим стерилізації?
16. Ситуаційна задача. Для культивування мікроорганізмів підготували живильні середовища: МПА, МПБ, середовища з глюкозою, сечовиною, нативною сироваткою крові. Чи можна їх стерилізувати за однакових умов?
Домашнє завдання
1. Оформити щоденник.
2. Підготуватися до практичного заняття № 5.
Рекомендації щодо самопідготовки до практичного заняття № 5
I. Ознайомтеся з темою та метою заняття, запишіть у щоденник його тему і план.
II. Вивчіть тему "Учення про імунітет". Дайте відповіді на запитання 1-8, тест 1, які наведено в кінці теми.
III. Вивчіть методику забору крові для серологічного дослідження. Види сироваток.
Література. Основна
Люта В. А., Заговора Г. І. Мікробіологія з основами вірусології та імунології.— К.: Здоров’я, 2001.— С. 81—105, 248—250.
Додаткова
Ситник І. О., Климнюк С. І. Творко М. С. Мікробіологія, вірусологія, імунологія.— Тернопіль: Укрмедкнига, 1998.— С. 164—189, 207—221.