Основи мікробіології, вірусології та імунології - 2001

Частина IІ. Спеціальна мікробіологія

ВІРУСИ

ВІРУС КОРУ (РІД МОРБІЛІВІРУСІВ, РОДИНА ПАРАМІКСОВІРУСІВ)

Кір — захворювання переважно дитячого віку, яке характеризується ураженням дихальної системи, вірусемією та пропасницею. Збудник — вірус середнього розміру, що належить до роду морбілівірусів.

Резистентність. Нестійкий у навколишньому середовищі, чутливий до УФ-променів, поза організмом гине через 30 хв, стійкий до низьких температур (це треба враховувати під час транспортування та зберігання живої протикорової вакцини).

Джерело інфекції — хворий. Він заразний протягом 8—10 днів (з 1-го дня захворювання і до появи висипу).

Шлях передачі повітряно-краплинний. Вірус може проникати через плаценту, що призводить до мертвонародження або аномалій розвитку.

Інкубаційний період триває близько 2 тиж.

Імунітет стійкий. Після перенесеного захворювання вірус може не зникати з організму, а персистувати в клітинах мозкової тканини, що може призвести до розвитку склеротичного паненцефаліту (повільна інфекція).

Специфічна профілактика. Згідно з календарем щеплень уводять живу протикорову вакцину (одноразово). Контактним слід увести 1,5—3 мл гамма-глобуліну.

Матеріал для дослідження: слиз із носоглотки, сеча, кров із пальця (0,5 мл) до появи висипу і в перший день після цього (на вірусологічне дослідження), кров із вени (5 мл, на серологічне дослідження).

Методи лабораторної діагностики:

· вірусологічний — зараження трипсинізованих клітин амніона людини;

· серологічний — РЗК, РН, РГГА (метод парних сироваток);

· люмінесцентна мікроскопія мазків-відбитків зі слизової оболонки носа, забарвлених акридиновим жовтим.