Анатомія судин та нервів тулуба (ангіоневрологія) - Чорнокульський С. Т. 2011

Автономна (вегетативна) нервова система
Периферійний відділ автономної нервової системи
Феномен розладів шкірної чутливості при захворюваннях нутрощів

Феномен розладів шкірної чутливості (гіперестезії, парастезії, біль) при захворюваннях нутрощів (Зони Захар'їна-Геда)

Патологічні процеси в нутрощах, як відомо, супроводжуються змінами чутливості (гіперестезії, парастезії, біль) певних ділянок шкіри. Це т. зв. феномен іррадіації болю (в шкіру лівої лопаткової ділянки, ліві руку і мізинець кисті — при стенокардії; в міжлогіаткову ділянку шкіри — при виразці шлунка, шкіру правої пахвинної ділянки — при аппендициті). Це шкірні сегменти, які відповідають тим сегментам спинного мозку (до nuс. intermediocentralis) до яких надходить імпульс від хворого органа. Саме на рівні тіла другого нейрона здійснюються числені асоціативні зв’язки аксонів рецепторного нейрона з чутливими ядрами задніх рогів спинного мозку. Так. зв'язки з nuclei proprii транслюються до кори півкуль великого мозку висхідними шляхами шкірного аналізатора і сприймаються як біль, а з substantia gelatinosa — як парастезії та гіперестезії. Такі шкірні сегменти носять назву зон Захар’їна-Геда. Впливаючи на шкіру таких зон (акупунктура, фізіотерапевтичні процедури), можна, таким чином, впливати на нутрощі, що і входить до арсеналу киайської, тибетської медицини з давніх-давен.

Мал. 66. Ділянки шкіри (зони Захар'їна-Геда) при патології нутрощів

Але потрібно також враховувати що аферентна ланка інтероцептивного аналізатора крім нутрощевих нервів (за рахунок рецепторних нейронів g. spinale) забезпечується блукаючим та діафрагмовим нервами. Тому гіперестезія та біль шкіри потилиці при колітах пов'язана з асоціативними зв'язками nuс. solitarius X пари ч. н. з чутливими ядрами задніх рогів шийних сегментів спинного мозку, больові ділянки шкіри обличчя — зв'язками X пари ч. н. з пас. spinalis n. trigemini. Можливі і зворотні зв’язки, коли подразнення шкіри відбиваються болем у нутрощах.

Серцевий м’яз на: А - оптичній мікроскопії;

В - електронній мікроскопії (за W.Kahle et all.)

A. 1 — ядро кардіоміоцита

2. Вставні диски (disci intercalate).

B. 3. Базальна мембрана.

4. Цитоплазматична мембрана.

5. Т-трубочки (канальці).

6. Міофібрили.

7. Глікоген.

8. Десмосома.

9. Пляма облітерації (nexus).

10. Мітохондрія (саркосома).

11. Зона фіксації міофібрил.

12. Волокна актину.

13. Волокна міозину.

14. Міжволоконна сітка протеїнів.

15. Саркотубулярна сітка