Анатомія судин та нервів тулуба (ангіоневрологія) - Чорнокульський С. Т. 2011

Автономна (вегетативна) нервова система
Периферійний відділ автономної нервової системи
Нутрощеві сплетення та нутрощеві вузли

(plexus viscerales et ganglia visceralia) грудної, черевної порожнин і таза

І. Грудна частина (pars thoracica).

У ній розташовані наступні сплетення:

1. Грудне аортальне сплетення (plexus aorticus thoracicus) сформоване гілками 4-5 верхніх грудних вузлів симпатичного стовбура і знаходиться в адвентиції грудної аорти. Симпатичні післявузлові волокна цього сплетення досягають органів і тканин периартеріальними сплетеннями гілок грудної аорти. Сплетення містить чутливі гілки блукаючих нервів

2. Стравохідне сплетення (plexus oesophagealis) утворюють гілки верхніх грудних вузлів симпатичного стовбура та гілки блукаючих нервів.

3. Легеневе сплетення (plexus pulmonalis) утворене грудними легеневими гілками (rr. pulmonales thoracici) III, IV грудних вузлів симпатичного стовбура та rr. bronchiales n. vagi. Воно обплітає корені легень та біфуркацію трахеї.

4. Серцеве сплетення (plexus cardiacus).

Іннервація серця (мал. 56).

Джерела іннервації серця — це:

✵ серцеві нерви від вузлів симпатичного стовбура;

✵ шийні та грудні гілки блукаючого нерва;

✵ гілки правого діафрагмового нерва.

Дискусійним залишається питання про участь в іннервації серця n. depressor. Всі зазначені джерела іннервації серця формують єдине серцеве сплетення, в якому розрізняють:

1. Позаpпганні сплетення сепия (повеpхневе та глибоке).

Мал. 56. Іннервація серця. Джерела формування поверхневого та глибокого серцевих сплетень (за проф. І. €. Кефелі):

1 - правий блукаючий нерв (n. vagus dexter);

2 - лівий блукаючий нерв (n. vagus sinister);

3, 23 - верхні шийні серцеві гілки (rr. cardiac cervicaies superiores);

4, 24 - нижні шийні серцеві гілки (rr. cardiac cervicaies inferiores);

5, 22 - нижній вузол (g. inferius) блукаючих нервів;

6, 25 - верхній шийний вузол (g. cervicale superius) симпатичних стовбурів;

7, 26 - середній шийний вузол (g cervicale medium) симпатичних стовбурів;

8, 27 - шийно- грудний вузол (зірчастий) [g. cervicothoracicum (stellatum)];

9, 10, 11, 12 і 28, 29, 30, 31 - грудні вузли (ganglia thoracica) симпатичних стовбурів;

13, 32- верхні шийні серцеві нерви (nn. cardiaci cervicaies superiores);

14 - поверхневе серцеве сплетення (plexus cardiacus superficialis);

15 - глибоке серцеве сплетення (plexus cardiacus profundus);

16, 33 - середні шийні серцеві нерви (nn. cardiaci cervicaies medii);

17, 34 - нижні шийні серцеві нерви (nn. cardiaci cervicaies inferiores);

18, 19, 20, 21 і ,35, 36, 37, 38 - грудні серцеві нерви (nn. cardiaci thoracici);

39, 40 - пригнічувальний нерв (n. depressor);

41 - цибулина аорти (bulbus aortae);

42 - контур серця

Поверхневе серцеве сплетення

розміщене між дугою аорти та біфуркацією легеневого стовбура. Йогo формують:

✵ лівий верхній шийний серцевий нерв (n. cardiacus cenvicalis superior sinister (з truncus sympathicus) і

✵ ліві верхні шийні серцеві гілки (rr. cardiaci cervicales superiores sinistr. (з n. vagus sinister);

✵ ліві нижні шийні серцеві гілки (rr. cardiaci cervicales inferiores sinistri)* (з n. vagus sinister)?

Глибоке серцеве сплетення

знаходиться між дугою аорти та біфуркацією трахеї, утворене рештою серцевих симпатичних нервів і гілок блукаючих нервів.

Симпатичні

Ліві: середній і нижній шийні серцеві нерви, грудні серцеві нерви - з truncus sympathicus sinister.

Праві: верхній, середній і нижній шийні серцеві нерви, грудні серцеві нерви - з truncus sympathicus dexter.

Парасимпатичні

Ліві: (нижні шийні — ?) та грудні серцеві гілки — з n. vagus sinister.

Праві: верхні та нижні шийні і грудні серцеві гілки — з n. vagus dexter.

2. Внутрішньоорганне сплетення серця, яке розгалужене у всіх шарах йогp стінки і поділяється на:

— підепікардіальне;

— внутрішньом'язове (міокардіальне);

— підендокардіальне.

Скупчення нервових клітин парасимпатичної природи у межах цього сплетення, і особливо в підепікардіальній його частині, утворюють серцеві вузли (ganglia cardiaca) і вузлові поля.

За В. П. Воробйовим вузлові поля мають закономірну локалізацію і сосновою шести підепікардіальних серцевих сплетень:

1) правого переднього — в передньобічній ділянці правого шлуночка;

2) лівого переднього — в передньобічній ділянці лівого шлуночка;

3) переднього сплетення передсердь — в передніх стінках передсердь;

4) правого заднього — в задній стінці правого передсердя між гирлами порожнистих вен, віддає гілку до гіазухо-передсердного вузла Кіс—Фляка:

5) лівого заднього — вздовж косої вени лівого передсердя, іннервує передсердно-шлуночковий вузол Ашофф—Тавара;

* Згідно схеми іннервації серця за В.П.Воробйовим ліві нижні шийні серцеві гілки не формують поверхневе серцеве сплетення, а входять до складу глибокого (цит. По М.Р.Сапіну, 1986).

Мал. 57. А. Сплетення та вузли черевної частини. В. Іннервація тонкої кишки.

A. 7 - задній стовбур блукаючого нерва (tr. posterior n. vagi);

2 - лівий черевний вузол (g. coeliacum sinister);

3 - верхній брижовий вузол (g. mesentericum superius);

4 - аортально-нирковий вузол (д. aorticorenale);

5 - міжбрижове спелетенняж (plexus intermesentericus);

6 - верхнє підчеревне сплетення (plexus hypogastricus superior);

7,9 - поперекові вузли (ganglia lumbalia) симпатичного стовбура;

8 - гілки до черевного аортального сплетення;

10 - найнижчий нутрощевий нерв (n. splanchnicus imus);

11 - малий нутрощевий нерв (n. splanchnicus minor);

12 - великий нутрощевий нерв (n. splanchnicus major).

B. 1 - блукаючий нерв (n. vagus);

2 - проміжний вузол (II-го рахунку) (g. intermedium);

3 - нутрощевий нерв (n. splanchnicus);

4 - черевний вузол (g. coeliacum);

5 - термінальний вузол (libro рахунку) (g. terminale);

6 - тонка кишка (intestinum tenue)

Мал. 58. Автономні (вегетативні) нервові сплетення черевної порожнини:

1 - малий нутрощевий нерв (правий) [n. splanchnicus minor (dexter)];

2 - великий нутрощевий нерв (правий) [n. splanchnicus major (dexter)];

3 - загальна печінкова артерія (a. hepatica communis);

4 - черевне сплетення (plexus coeliacus);

5 - черевний вузол [g. coeliacum (dexter)];

6 - верхній брижовий вузол (g. mesentericum superius];

7 - верхня брижова артерія (a.mesenterica superior);

8 - нирковий вузол (правий) [g. renale (dexter)];

9 - нижня брижова артерія (а. mesenterica inferior);

10 - нижній брижовий вузол (g. mesentericum inferius);

11 - клубове сплетення (plexus iliacus);

12 - блукаючий нерв (лівий) (n. vagus (sinister)];

13 - блукаючий нерв (правий) [n. vagus (dexter));

14 - ліва шлункова артерія (a. gastrica sinistra);

15 - черевний вузол (лівий) [g. coeliacum (sinister)],

16 - аортально-нирковий вузол (лівий) [g. aorticorenale (sinister)];

17 - ниркове сплетення (plexus renalis);

18 - міжбрижове сплетення (plexus intermesentericus);

19 - поперекові вузли симпатичного стозбура (ganglia lumbalia trunci sympathici);

20 - нижнє брижове сплетення (plexus mesentericus inferior);

21 - верхнє підчеревне сплетення (plexus hypogasricus superior)

Мал. 59. Автономні (вегетативні) нерви та сплетення органа черевної порожнини і таза:

1 - тазові нутрощеві нерви (nn. splanchnici pelvici);

2 - нижнє підчеревне сплетення (тазове)[plexus hypogastricus inferior (pelvicus)];

3 - крижові вузли (ganglia sacralia) симпатичного стовбура;

4 - підчеревний нерв (правий) [n. hypogastricus (dexter)],

5 - верхнє підчеревне сплетення (plexus hypogastricus superior);

6 - поперекові вузли симпатичного стовбура (ganglia lumbalia trunci sympathici);

7 - черевне аортальне сплетення (plexus aorticus abdominalis);

8 - аортально-нирковий вузол (g. aorticorenale);

9 - черевний вузол (правий) [g. coeliacum (dexter)];

10 - верхній брижовий вузол та верхнє брижове сплетення (g. mesentericum superius et plexus mesentericus superior);

11 - нижній брижовий вузол та нижнє брижове сплетення (g. mesentericum inferius et plexus mesentericus inferior);

12 - нижнє підчеревне (тазове) сплетення (plexus hypogastncus (pelvicus) inferior];

13 - яєчкове сплетення (plexus testicularis)

6) заднього сплетення лівого передсердя — між гирлами легеневих вен (галлеровій пазусі).

Аферентні нервові волокна починаються з рецепторів стінки серця і належать до блукаючого нерва та утворені дендритами псевдоуніполярних нейронів спинномозкових вузлів. Зазначені дендрити залучені до складу симпатичних серцевих нервів.

Еферентні після вузлові парасимпатичні волокна гальмують роботу серця (брадікардія), а симпатичні — стимулюють скорочення міокарда (тахікардія), розширяють вінцеві судини.

II. Черевна частина (pars abdominalis) (мал. 57, 58)

1. Черевне аортальне сплетення (plexus aorticus abdominalis) утворене гілками верхніх поперекових вузлів симпатичного стовбура, які обплітають черевну аорту і периартеріальними сплетеннями її гілок досягають відповідних органів.

2. Черевне (сонячне) сплетення [plexus coeliacus (solaris)],

"нутрощевий мозок", оточує черевний стовбур і утворене:

— гілками черевного аортального сплетення;

— правими та лівими великими і малими нутрощевими нервами;

— гілками (rr. соеІіасі) заднього блукаючого стовбура;

— гілками правого діафрагмового нерва;

— верхніми поперековими нутрощевими нервами;

— дендритами псевдоуніполярних нейронів спинномозкових вузлів (C5—L3), які знаходяться у складі всіх нутрощевих (симпатичних) нервів.

Вузли (проміжні) черевного сплетення:

— 2 черевні (ganglia соеliаca) — містяться справа і зліва від черевного стовбура;

— 2 аортально-ниркові (ganglia aorticorenalia) — розміщені у місцях відгалуження правої та лівої ниркових артерій. За окремими даними відносять також верхній брижовий вузол (g. mesentericum superius).

Похідні черевного сплетення непарні:

3. Печінкове сплетення (plexus hepaticus) походить з черевного сплетення, іде вздовж загальної печінкової артерії, має у своєму складі волокна переднього блукаючого стовбура.

4. Селезінкове сплетення (plexus splenicus).

5. Шлункове сплетення (plexusgastrici).

6. Підшлунковозалозове сплетення (plexus pancreaticus).

Парні нутрощеві сплетення

7. Надниркове сплетення (plexus suprarenalis) — це близько 20 гілок, які відходять від кожного з двох черевних вузлів і прямують до надниркових залоз. Їх мозкова речовина іннервується передвузловими симпатичними волокнами.

8. Ниркове сплетення (plexus renalis) формується гілками від черевних та аортально-ниркових вузлів і містить ниркові вузли (ganglia renalia), з якими пов'язано і сечовідне сплетення (plexus uretericus).

Похідні черевного аортального сплетення

9. Яєчкове/яєчникове сплетення (plexus testicularis/ovaricus).

10. Верхнє брижове сплетення (plexus mesentericus superior) — це периартеріальне сплетення на a. mesenterica superior, яке походить від черевного аортального і має один або два верхніх брижових вузлів (g. mesentericum superius).

11. Міжбрижове сплетення (plexus intermesentericus) — це частина черевного аортального сплетення між верхньою та нижньою брижовими артеріями.

12. Нижнє брижове сплетення (plexus mesentericus inferior) — периартеріальне сплетення однойменної артерії, має нижній брижовий вузол (g. mesentericum inferius). Продовженням цього сплетення є:

13. Верхнє прямокишкове сплетення (plexus recta/is superior).

14. Клубове сплетення (plexus iliacus) — це продовження черевного аортального сплетення на спільні клубові артерії.

III. Тазова частина (pars pelvica).

15. Верхнє підчеревне сплетення (plexus hypogastricus superior) утворене кількома значними гілками черевного аортального сплетення, нижніми поперековими та верхніми крижовими нутрощевими нервами. Воно лежить на передній поверхні п'ятого поперекового хребця і миса у вигляді пластинки з нервових волокон та вузлів. Донизу plexus hypogastricus superior роздвоюється на правий та лівий підчеревні нерви (nn. hypogastrici dexter et sinister), які продовжуються у:

16. Нижнє підчеревне сплетення (plexus hypogastricus inferior). В утворенні цього сплетення приймають участь також нижні крижові нутрощеві нерви та передвузлові парасимпатичні волокна (S2—S4) тазових нутрощевих нервів (nn. splanchnici pelvici). Сплетення лежить на верхній поверхні м'яза-підіймача відхідника з обох боків від прямої кишки і відгалужує чисельні гілки до тазових органів.

Нутрощеві сплетення тазових органів

1. Середнє та нижнє прямокишкові сплетення (plexus rectales medius et inferior) утворені гілками нижнього підчеревного, верхнього та нижнього прямокишкових сплетень, відгалужують верхні відхідникові нерви (nn. anales superiores).

2. Матково-піхвове сплетення (plexus uterovaginal is) іннервує матку, піхву, маткові труби.

3. Передміхуровозалозове сплетення (plexusprostaticus).

4. Сплетення сім'явиносної протоки (plexus deferentialis).

Мал. 60. Вегетативна (автономна) іннервація тазових органів чоловіка:

1 — пряма кишка (rectum)

2 — нижній брижовий вузол (g. meseniericum infeńus)

3 — внутрішній м'яз-замикач відхідника (m. sphincter ani internus)

4 — сім'яний пухирець (vesicula seminalis)

5 — яєчко (testis)

6 — Сім'явиносна протока (ductus deferens)

7 — непосмуговaні м'язи сечівника

8 — передміхурова залоза (prostata)

9 — сечовий міхур (vesica urinaria)

10 — сечовід (ureter)

11 — тазові (парасимпатичні, інтрамуральні) вузли (ganglia pelvica)

Мал. 61. Вегетативна (автономна) іннервація тазових органів жінки:

1 — Пряма кишка (rectum)

2 — Нижній брижовий вузол (g. mesentericum inferius)

3 — Внутрішній м'яз-замикач відхідника (m. sphincter аnі internus)

4 — Яєчник (ovarium)

5 — Маткова труба (tuba uterina)

6 — Матка (uterus)

7 — Непосмуговані м'язи сечівника

8 — Внутрішній м'яз-замикач сечівника (m.sphincter urethrae internus)

9 — Сечовий міхур (vesica urinaria)

10 — Сечовід (ureter)

11 — Тазові (парасимпатичні, інтрамуральні) вузли (ganglia pelvica)

Мал. 62. Іннервація судинної стінки.

1 — внутрішня оболонка (інтима) tunica interna (intinta)

2, 10 — капсульовані нервові тільця в зовнішній оболонці (адвентиції) та вільні нервові закінчення в середній і внутрішній оболонках судини (corpusculum nervosum capsulatum et terminatio neuralis libera)

3 — чутливий вузол спинномозкового нерва (спинномозковий) ganglion sensorium nem spinalis (g. spinale)

4 — передній корінець спиномозкового нерва (radix anterior п. spinalis)

5 — біла сполучна гілка (r. communicans albus)

5a — вузол симпатичного стовбура (g. trunci sympathies)

6 — сіра сполучна гілка (r. communicansgriseus)

7 — післявузлові (постгангліонарні) симпатичні волокна до середньої (м'язової) оболонки судини (ефекторні)

8 — зовнішня оболонка (адвентиція) tunica externa (adventitia)

9 — середня (м'язова) оболонка (tunica media)

11 — зовнішня еластична мембрана (membrana elastica externa)

5. Міху рове сплетення (plexus vesicalis).

6. Печеристі нерви статевого члена/клітора (nn. cavernosipenis/clitoridis).

У стінках порожнистих органів з помітною моторною активністю знаходяться нервові сплетення з безмієлінових волокон та мілких вузлів з гангліозними нейронами. Це метасимпатична нервова система, яку називають також інтрамуральною (гангліозно-сіткоподібною). Вона добре розвинена у стінці травної трубки і представлена кишковим сплетенням (plexus entericus), яке підпорядковує три сплетення:

— підсерозне (plexus subserosus) Воробйова:

— м’язово-кишкове (Дуербаха) plexus myentericus (Auerbach);

— підслизове (Мейснера) plexus submucosus (Meisner).

Ці сплетення регулюють перистальтику в автономному режимі (навіть на ізольованих органах), іннервують залози.