Анатомія судин та нервів тулуба (ангіоневрологія) - Чорнокульський С. Т. 2011
Автономна (вегетативна) нервова система
Периферійний відділ автономної нервової системи
Аксони вегетативних нейронів вищезазначених центрів утворюють пучки нервових волокон, гілки та нерви, які започатковують периферійний відділ а.н.с. і є передвузловими (прегангліонарними). Крім цього, це перші еферентні нейрони, а тіла других еферентних нейронів знаходяться за межами головного та спинного мозку у вегетативних вузлах (мал. 50).
Периферійний парасимпатичний відділ черепно-шийної частини і, частково, симпатичний відділ викладено у навчально-методичному посібнику "Анатомія судин та нервів голови та шиї".
Периферійний відділ сакральної (тазової) частини парасимпатичної нервової системи містить:
— тазові нутрощеві нерви (nn. splanchnici pelvici), і
— тазові вузли (ganglia pelvica) та їх гілки.
Мал. 51. Осередки (вогнища) центрів автономної (вегетативної) нервової системи у стовбурі головного мозку та у спинному мозку.
Мезенцефальний осередок (парасимпатичний):
1 - додаткове ядро окорухового нерва (Якубовича-Едінгера-Вестфаля) (nuc.accessorius nervi oculomolorii) та непарне ядро (Перлія) (nuс. impаr).
Бульбарний осередок (парасимпатичний):
2 - верхнє слиновидільне ядро (nuc. salivatorius superior) та сльозове ядро (nuс. lacrimalis).
3 - нижнє слиновидільне ядро (nuс. salivatorius inferior).
4 - дорсальне ядро блукаючого нерва (nuс. dorsalis nervi vagi).
Торако-люмбальний осередок (симпатичний) C8-L2,3:
5 - бічно-проміжне ядро (nuс. intermediolateralis).
Сакральний осередок (парасимпатичний)
S2-S4:
6 - крижові парасимпатичні ядра (nuclei parasympathici sac rales)
Мал. 52. Топографія блукаюча нервів у ділянці шиї (заглоткoвий простір) та задньому середостінні на фронтальному зріз.
1 - глотково-основна фасція (fascia pharyngobasilaris);
2 - верхній м'яз-звужувач глотки (m. constrictorpharyngis superior);
3 - середній м'яз-звужувач глотки (m. constrictor pharyngis medius);
4 - нижній м'яз-звужувач глотоки (m. constrictor pharyngis inferior);
5 - ліва загальна сонна артерія (a. carotis communis sinistra);
6 - ліва підключична артерія (a. subclavia sinistra);
7 - дуга аорти (arcus aortae);
8 - лівий блукаючий нерв (n. vagus sinister);
9 - шлунок (ventriculus);
10 - селезінка (liеn);
11 - підшлункова залоза (pancreas);
12 - верхній шийний вузол симпатичного стовбура (ganglion cervicale suреrіus truncі sympathicі);
13 - додатковий нерв (n. accessorius);
14 - права внутрішня яремна вена (v.jugularis interna dextrа);
15 - права загальна сонна артерія (а. carotis communis dextra);
16 - груднинно-ключично-соскоподібний м’яз (m. sternocleidomastoideus);
17 - щитоподібна залоза (gl. thyroidea);
18 - стравохід (шийна частина) oesophagus (pars cervicalis);
19 - нижня щитоподібна артерія (a. thyroidea inferior);
20 - права підключична артерія (а. subclavia dextra);
21 - правий поворотний гортанний нерв (n. laryngeus recurrens dexter);
22 - роздвоєння трахеї (bifurcatio tracheae);
23 - стравохід (грудна частина) oesophagus (pars thoracica);
24 - правий блукаючий нерв (n. vagus dexter);
25 - права легеня (pulmo dexter);
26 - стравохідний розтвір (hiatus oesophageus);
27 - стравохід (черевна частина) oesophagus (pars abdominalis)
Мал. 53. Симпатичні стовбури та їх зв'язки зі спинномозковими нервами. C1; Th1; S1; Со1 - перші: шийний, грудний, поперековий, крижовий та куприковий нерви:
1 - верхній шийний вузол (g.cerviale superius);
2 - зірчастий вузол (g.stellatum);
3 - сірі сполучні гілки (rami communicantes albi);
4 - білі сполучні гілки (rami communicantes albi);
5 - підключична петля (ansa subclavia);
6 - хребтовий вузол (g.venebrale);
7 - середній шийний вузол (g.cervicale medium)
Мал. 53a. Шийний відділ правого trunci sympathici
Тазові нутрощеві нерви — це сукупність аксонів (передвузлових) нейроні, nuclei parasympathici sacrales (S2—S4), які перемикаються на нейронах тазових вузлів, розташованих у складі нижнього підчеревного сплетення (plexus hypogastricus inferior). Тазові вузли також присутні у складі середнього нижнього прямокишкових, міхурового, матково-піхвового, передміхуровозалозового вегетативних сплетень та сплетенні сім'явнносиої протоки. Післявуз- лові волокна формують нерви, які іннервують тазові органи:
— верхні відхідникові нерви (nn. anales superiores);
— піхвові нерви (nn. vaginales);
— печеристі нерви статевого члена/клітора (nn. cavernosipenis/clitoridis).
Зазначені нерви містять також післявузлові симпатичні та чутливі волокна
Периферійний відділ симпатичної частини
До нього належать:
1. Правий та лівий симпатичні стовбури (trunci sympathici dexter et sinister);
2. Сірі та білі сполучні гілки (rr. communicantes grisei et albi);
3. Проміжні (передхребтові) вузли (ganglia intermedia) у складі вегетативних сплетень та біля великих артерій;
4. Вегетативні нерви від вузлів симпатичного стовбура та вузлів сплетень до органів;
5. Навколосудинні (перивазальні) та органні сплетення:
6. Післявузлові симпатичні волокна (у вигляді rr. communicantes grisei) у складі соматичних нервів.
Післявузлові симпатичні волокна значно довші передвузлових, а в парасимпатичному ланцюзі пі співвідношення — зворотні.
Симпатичний стовбур (truncus sympathicus) правий та лівий у вигляді ланцюга 20-25 прихребтових вузлів, зв'язаних між собою міжвузловими гілками (rr. interganglionares). Симпатичні стовбури лежать на передньо-бічних поверхнях (справа і зліва) хребта від основи черепа до куприка, де вони з’єднуються в одному непарному вузлі (g. impar). До вузлів від бічно-проміжних ядер торако-люмбального осередка (C8—L2.3) прямують білі сполучні гілки (rr. communicantes albi) — передвузлові волокна.
Від вузлів симпатичного стовбура після перемикання відходять сірі сполучні гілки (rr. communicantes grisei) (післявузлові) до всіх спинномозкових нервів, а також нерви нутрощів переважно, як передвузлові, до проміжних вузлів.
Вузли симпатичного стовбура відносять до вузлів I-го рахунку, а проміжні — до ІІ-го рахунку. Парасимпатичні вузли — це вузли III-го рахунку.
Розрізняють чотири відділи симпатичного стовбура:
шийний, грудний, поперековий та крижово-куприковий (тазовий).
І. Шийний відділ
Містить три вузли (верхній, середній та нижній шийні) ganglia cervicalia superius. medium et inferius. Передвузлові волокна (від nuclei intermediolaterales C8, Th1 —Th7 досягають цих вузлів висхідними міжвузловими гілками симпатичного стовбура. Шийні вузли лежать під передхребтовою фасцією на глибоких м’язах шиї.
А. Верхній шийний вузол
(g. cervicale superius) розташований спереду поперечних відростків СII—СIII, веретеноподібної форми (2,5 х 0,5 см) — найбільший серед вузлів tr. sympathicus. Від нього відходять післягангліонариі волокна, які формують нерви.
Нерви (гілки) верхнього шийного вузла
1. Внутрішній сонний нерв (n. caroticus internus) супроводжує внутрішню сонну артерію та її гілки у вигляді внутрішнього сонного сплетення (plexus caroticus internus) та сплетень гілок. Від нього відгалужуються:
— сонно-барабанні нерви (nn. caroticotympanid);
— глибокий кам’янистий нерв (n. petrosus profundus, як radix sympathica g. pterigopalatini);
— очне сплетення (plexus ophthalmicus), від якого відходить radix sympathica do g. ciliare:
— шишкоподібний нерв (n. pinealis).
2. Зовнішні сонні нерви (пп. carotid externi) формують зовнішнє сонне
сплетення (plexus caroticus externus), обплітаючи зовнішню сонну артерію.
3. Загальне сонне сплетення (plexus caroticus communis) з гілками IX та X пар черепних нервів іннервують сонний клубочок (glomus caroticus).
4. Яремний нерв (n.jugularis) лежить на стінці внутрішньої яремної вени і в межах яремного отвору розгалужується, приєднуючись до вузлів та гілок IX і X пар, а також до стовбура XII пари черепних нервів.
5. Гортанно-глоткові гілки (rr. laryngopharyngei) формують симпатичну частину гортанно-глоткового сплетення.
6. Верхній шийний серцевий нерв (n. cardiacus cervicalis superior) лівий прямує до поверхневого серцевого сплетення, а правий — до глибокого серцевого сплетення.
7. Сірі сполучні гілки до I—IV шийних спинномозкових нервів, до під'язикового та діафрагмового нервів.
Мал. 54. Судини та нерви шиї* (див cтop. 97)
Мал. 54. Судини та нерви шиї.
1 - груднинно-ключично-соскоподібний м’яз (m. sternocleidomastoideus);
2 - лопатково-під'язиковий м'яз (m. omohyoideus);
3 - загальна сонна артерія (а. carotis communis);
4 - зовнішня сонна артерія (а. carotis externa);
5 - внутрішня сонна артерія (а. carotis interna);
6 - нижня щитоподібна артерія (а. thyroidea inferior);
7 - щитоподібна залоза (glandula thyroidea);
8 - щито-шийний стовбур (truncus thyrocervicalis);
9 - підключична артерія (а. subclavia);
10 - передній драбинчастий м'яз (m. scalenus anterior);
11 - надлопаткова артерія (a. suprascapularis);
12 - поверхнева гілка (r. superficialis);
13 - хребтова артерія (a. vertebralis);
14 - поперечна артерія шиї (а. transversa colli);
15 - середній драбинчастий м’яз (m. scalenus medius);
16 - задній драбинчастий м'яз (m. scalenus posterior);
17 - внутрішня яремна вена (v. jugularis interna);
18 - лицева вена (v. facialis);
19 - середня щитоподібна вена (v. thyroidea media);
20 - підключична вена (v. subclavia);
21 - права плечо-головна вена (v. brachiocephalica dextra);
22, 23 - зовнішня яремна вена (vV. jugularis externa);
24 - надлопаткова вена (v. suprascapularis);
25 - права лімфатична протока (ductus lymphaticus dexter);
26 - шийна петля (ansa cervicalis);
27 - верхній корінець (radix superior);
28 - під'язиковий нерв (n. hypoglossus);
29 - нижній корінець (radix inferior);
30 - діафрагмовий нерв (n. phrenicus),
31 - блукаючий нерв (n. vagus);
32 - верхні шийні серцеві гілки (rr. cardiaci cervicales superiores);
33 - нижні шийні серцеві гілки (гг. cardiaci cervicales inferiores);
34 - симпатичний стовбур (truncus sympathies);
35 - верхній шийний вузол (ganglion cervicale superius);
36 - середній шийний вузол (ganglion cervicale medium);
37 - зірчастий вузол (ganglion stellatum);
38 - міжвузлові гілки (щитоподібна петля) rr. interganglionares (ansa thyroidea);
39 - нижні шийні серцеві нерви (nn. cardiaci cervicales inferiores);
40 - поворотний гортанний нерв (n. laryngeus recurrens)
Б. Середній шийний вузол (g. cervicale medium) розташований на рівні поперечного відростка CVIi, не постійний.
Нерви та гілки середнього шийного вузла
1. Середній шийний серцевий нерв (n. cardiacus cervicalis medius) і правий, і лівий прямують до глибокого серцевого сплетення.
2. Сірі сполучні гілки до V—VI шийних спинномозкових нервів.
В. Нижній шийний вузол (g. cervicale inferius) або шийно-грудний (зірчастий) вузол [g. cervicothoracicum (stellatum)] розмішений на рівні головки 1-го ребра позаду підключичної артерії.
Нерви та гілки нижнього шийного вузла
1. Підключична петля (ausa subclavia) — це дві гілки, з яких передня охоплює спереду підключичну артерію, а задня — ззаду. Обидві гілки є міжвузловими до середнього шийного вузла і формують підключичне сплетення (plexus subclavius).
2. Нижній шийний серцевий нерв (n. eardiacus cervicalis inferior) з обох боків прямує до серцевого сплетення.
3. Хребтовий нерв (n. vertebralis) обплітає хребтову артерію, формуючи її сплетення (plexus vertebralis). В межах отвору поперечного відростка VI- го шийного хребця міститься хребтовий вузол (g. vertebrale), не постійний.
4. Сірі сполучні гілки до VII—VIII шийних спинномозкових нервів.
II. Грудний відділ
Це 10—12, трикутної або веретеноподібної форми грудних вузлів (ganglic thoracica), розташованих спереду головок ребер. До всіх цих вузлів підходять білі сполучні гілки.
Нерви та гілки грудних вузлів
1. Грудні серцеві нерви (nn. cardiaci thoracici) від II—V-гo грудних вузлів, прямують до глибокого серцевого сплетення, як післявузлові симпатичні волокна.
2. Грудні легеневі нерви (nn. pulmonales thoracici) і
3. Стравохідні нерви (nn. oesophageales) відходять від II—V вузлів, прямують до відповідних органів, де з гілками блукаючого нерва формують сплетення (plexus pulmonalis, oesophagealis).
4. Гілки до грудної аорти, навколо якої формують грудне аортальне сплетення (plexus aorticus thoracicus). Звідси симпатичні нерви досягают: стінок непарної, півнепарної вен та грудної протоки.
5. Великий нутрощевий нерв (n. splanchnicus major) формується переважн передвузловими волокнами, пройшовшими транзитно V—IX грудні вузли. Ці волокна у складі нерва досягають вузлів черевного сплетення У товщі стовбура великого нутрощевого нерва на рівні ThХІІ знаходиться грудний нутрощевий вузол (g. thoracicum splanchnicuni).
6. Малий нутрощевий нерв (n. splanchnicus minor) має теж переважно перед- вузлові симпатичні волокна від X і XI грудних вузлів, які приймають участь у формуванні черевного сплетення і перемикаються на його вузлах. N. splanchnicus minor відгалужує ниркову гілку (r. renalis) до аортально-ниркового вузла (g. aorticorenalis).
7. Найнижчий нутрощевий нерв (n. splanchnicus imus) починається від XII- го грудного вузла, не постійний. Він прямує до ниркового сплетення.
8. Сірі сполучні гілки до всіх грудних спинномозкових нервів.
Мал. 55. Загальна схема вузлів, нервів симпатичного стовбура і ділянок їх іннервації
III. Поперековий відділ
Має 3—5 поперекових вузлів (ganglia lumbalia). До двох верхніх вузлів підходять білі сполучні гілки. Праві і ліві вузли з'єднані також поперечними гілками. Від кожного поперекового вузла відходять:
1. Поперекові нутрощеві нерви (nn. splanchnici lumbales) до сплетень черевної порожнини.
2. Сірі сполучні гілки до поперекових спинномозкових нервів.
IV. Крижово-куприковий (тазовий) відділ
Нараховує 4 парних та один непарний вузли, які розташовані присередньо від тазових крижових отворів та спереду куприка. Праві і ліві вузли, як і в поперековому відділі, з’єднані поперечними гілками. Від вузлів відгалужуються:
1. Крижові нутрощеві нерви (nn. splanchnici sacrates) до сплетень таза.
2. Сірі сполучні гілки до крижових і куприкового спинномозкових нервів.