Анатомія судин та нервів тулуба (ангіоневрологія) - Чорнокульський С. Т. 2011

Лімфатичні судини та вузли тулуба
Грудна протока

Грудна протока (ductus thoracicus) мал. 40, 41 — судина 30-40 см завдовжки і до 6 мм діаметром, яка має черевну, грудну та шийну частини. Вона формується в заочеревинному просторі (клітковині) на рівні ТhXII-LII хребців шляхом злиття правого, лівого поперекових та кишкових (25 % випадків) стовбура. Це злиття, як було зазначено вище, започатковує її розширену частину — молочну цистерну (cisterna chyli). Звідси грудна протока крізь аортальний розтвір діафрагми потрапляє у грудну порожнину, де підіймається вгору між грудною аортою і непарною веною до рівня VI—VIІ грудних хребців.

Після цього вона відхиляється вліво і вперед, утворюючи дугу (arcus duсtus thoracici) уже на рівні V-VII шийних хребців. Дуга огинає купол плеври і впaдає у лівий венозний кут, вливаючи сюди близько 75% всієї лімфи. Гирлo грудної протоки містить парний клапан, перешкоджаючий проникненню до неї венозної крові. Серед активних факторів доцентрового просування лімфи у грудній протоці є наступні:    

- м’язова ніжка діафрагми і її рухи під час екскурсії легень (’’лімфатичне Серце");

- пульсація грудної аорти;

- від ємний тиск у грудній порожнині на висоті вдиху;

- присмоктувальна дія правого передсердя.

Наявність 7-9 клапанів (пасивної фактор) грудної протоки унеможливлює у ній зворотний тік лімфи І під впливом зазначених активних факторів.

Мал. 44. Поверхневі Лімфатичні судини тулуба спереду та їх ділянкові Лімфатичні вузли:

1 - поверхневі пахвинні лімфатичні вузли (nodi lymphoidei inguinales superficiales);

2 - пахвові лімфатичні вузли (nodi lymphoidei axillares);

3 - присередні лімфатичні судини верхньої кінцівки;

4 - поверхневі лімфатичні судини (шкіри) передньої і бічної стінок грудної порожнини;

5 - поверхневі лімфатичні судини (шкіри) передньої стінки живота;

6 - поверхневі лімфатичні судини нижньої кінцівки



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.