Анатомія судин та нервів голови і шиї (ангіоневрологія) - Чорнокуяьський С.Т. 2009

Вчення про судини - ангіологія

Терміни ангіологія (від грецького angeion — судина), ангіограма, ангіографія, ангіома, ангіоектомія та багато інших, так само як і похідні (від латинського vas — судина) — вазомоторний, вазальні, васкуліт, васкулогенез, васкуляризація (кровопостачання судинами), тощо зустрічаються у клінічній практиці.

Судинна система — це система взаємозв’язаних трубок різного діаметру (від 2, 3 мкм. до кількох сантиметрів) (мал. 1). Циркулюючи в судинній системі, артеріальна кров постачає тканини організму необхідними поживними, пластичними речовинами та киснем, а венозна кров і лімфа відводять від них продукти метаболізму, СО₂, колоїди, кристалоїди, жири, мікроорганізми та інші клітинні структури, забезпечуючи при цьому постійність внутрішнього середовища організму — гомеостаз. Отже, в судинній системі необхідно розглядати кровоносну, або серцево-судинну (systema cardiovasculare) та лімфатичну (systema lymphoideum) системи. Постійний обмін речовин, як основа життя, здійснюється у водному середовищі (corpora non aqunt nisi liquida).

Кровоносна система містить центральний орган — серце (соr) та сполучені з ним кровоносні судини з циркулюючою в них кров'ю по замкненим великому і малому колам кровообігу (мал. 2).

Крім центрального серця у клінічній практиці вживають термін — "периферійне серце", як сукупність всіх артеріальних судин, що містять у своїх стінках контрактильні структури.

Велике коло кровообігу починається у лівому шлуночку серця аортою і закінчується у правому передсерді верхньою, нижньою порожнистими венами та вінцевою пазухою серця. Численні гілки аорти розгалужуються в тканинах та органах до судин п'ятиланкового гемомікроциркуляторного русла (ГМЦР) (артеріола, прекапілярна артеріола, капіляр, посткапілярна венула, венула) (мал. 1, 3). Артеріоло — венулярний анастомоз — своєрідна шоста ланка ГМЦР (мал. 4). Ланки ГМЦР відрізняються насамперед будовою стінки та морфологією ендотеліоцитів, зокрема (мал. 5). Кровоносні капіляри відсутні у рогівці ока, кришталику, склистому тілі, епідермісі, суглобових хряшах. Велике коло кровообігу відкрив у 1628 році Вільям Гарвей, англійський фізіолог і анатом.

Мале коло кровообігу починається у правому шлуночку легеневим стовбурем. Венозна кров у легенях насичується киснем, і вже як артеріальна повертається до лівого передсердя двома правими і двома лівими легеневими венами, завершуючи мале коло кровообігу.

Відкриття малого кола кровообігу у першій половині 16 століття належить трьом анатомам-натуралістам: Ібн-аль-Нафізу — арабському вченому. Р. Коломбо — учню А. Везалія та М. Сервету — лікарю-богослову з Іспанії, які його описали незалежно один від одного і з незначним інтервалом у часі. Лімфатичну систему відкрив італійський анатом і хірург Каспар Азеллі у 1622 році. Лімфатична система — це відділ судинної системи, який складається зі шляхів транспорту лімфи та лімфатичних (лімфоїдних) органів (мал. 25). Шляхами транспорту лімфи є: лімфокапіляр ► лімфатичний посткапіляр лімфатична судина (приносна) ► лімфатичний вузол ► лімфатична судина (виносна) ► лімфатичний стовбур ► лімфатична протока ► вена.

Лімфатичні органи поділяють на центральні (первинні) organa lymphoidea primaria (кістковий мозок, загруднинна залоза та клоакальна сумка (у птахів) і периферійні (вторинні) organa lymphoidea secundaria (селезінка, лімфатичні вузли, лімфатичні вузлики (лімфоепітеліальні та периваскулярні*), "молочні плями» серозних оболонок.

Мал. 1. Стінка кровоносних судин на поперечному зрізі (велике коло кровообігу). Шари стінки аорти: 7 - внутрішня оболонка (інтима) tunica interna (intima); 2 - внутрішня еластична мембрана (membrana elastica interna); 3 - середня оболонка (tunica media); 4 - зовнішня еластична мембрана (membrana elastica externa); 5 - зовнішня оболонка (адвентиція) tunica externa (adventitia); 6 - клапан вени м'язового типу; 7 - судини еластичного типу; 8 - стінка магістральних артерій кінцівок (м'язово еластичного типу); 9 стінка найменшої артерії; 10 - стінка артеріоли; 11 - стінка капіляра; 12 - стінка венули посткапілярної; 13 - стінка венули; 10, 11, 12 - ланки гемомікроциркуляторного русла; 14 - стінка вени кінцівки (з клапаном); 15 - стінка нижньої порожнистої вени

Мал. 2. Судинна система: велике та мале кола кровообігу, шляхи транспорту лімфи:

1 - верхня порожниста вена (v. cava superior) (впадіння в її систему всієї лімфи);

2 - праве передсердя (atrium dextrum);

3 - правий шлуночок (ventriculus dexter);

4 - нижня порожниста вена (v. cava inferior);

5 - грудна протока (ductus thoracicus);

6 - капілярна мережа малого кола кровообігу;

7 - легеневі вени (vv. pulmonales);

8 - легеневий стовбур (truncus pubnonalis);

9 - аорта (Aorta);

10 - ліве передсердя (atrium sinistrum);

11 - лівий шлуночок (ventriculus sinister);

12 - капілярна мережа печінки;

13 - ворітна вена печінки (v. portae hepatis);

14 - капілярна мережа кишечника;

15 - кишкові стовбури (trunci intestinales);

16 - ділянкові лімфатичні вузли таза і живота;

17 - поперековий стовбур (truncus lumbaUs);

18 - капілярна мережа нижніх кінцівок

Мал. 2а. Кровоносний капіляр у сполучній тканині (за H.Gray)

Мал. 3. Ланки гемомікроциркуляторного русла (ГМЦР): 7 - найменша артерія (артеріола); 2 - артеріоло-венулярний анастомоз (з регульованим кровотоком); 3 - венула ІІ-го рахунку; 4 - артеріола; 5 - прекапілярна артеріола зі сфінктером; 6 - капіляри; 7 - пост- капілярні венули; 8 - посткапілярна венула (збиральна); 9 - венула 1-го рахунку; 10 - венула IІІ-го рахунку (венула-супутниця). Природна послідовність ланок ГМЦР: 1,4 ► 5 ► 6 ► 7 ► 8 ► 9 ► 3 ►10

Мал. За. Стінка висхідної аорти під час:

А - систоли;

Б - діастоли;

В - м'язово-еластична структура tunica media артерії;

Г, Д - артерії м'язового типу у стані:

Г - дилятації,

Д - констрикції

Мал. 4. Артеріоло-венулярний анастомоз з регульованим кровотоком:

1 - артеріола;

2 - артеріолярний сегмент зі сфінктером;

3 - анастомоз штопороподібної форми;

4, 8 - венули;

5, 6 - прекапілярні артеріоли;

7 - капіляр;

9 - посткaпілярна венула

Мал. 4а. Артеріоло-венулярний анастомоз (↘) в периметрії плода людини 9 міс (препарат С.Т.Чорнокульського)

Мал. 46. А - ультраструктура основних типів ендотеліоцитів кровоносних капілярів:

I - не фенестрованого,

II - фенестрованого,

III - лакунарного.

Б - морфологія мікропіноцитозу (напівсхематично).

1 - базальна мембрана кровоносного капіляра;

2 - ендотеліоцит;

3 - фенестра;

4 - перицит;

5 - мікропіноцитозні везикули;

6 - стінка капілярної лакуни (печінки);

7 - макромолекули;

8 - інвагінація кл. мембрани ендотеліоцита;

9 - мікровезикула в ендотеліоциті;

10 - мікромолекули

Мал. 5. Поліморфізм ендотеліоцитів у різних ланках ГМЦР, його локальні особливості у людини:

I. У ГМЦР стінки матки жінки 23 років;

II. Ендотеліоцити посткапілярно-венулярної та венулярної ланок;

III. Локальні особливості ГМЦР.

І. А - артеріола з прекапілярною артеріолою та її сфінктером (в ендометрії);

Б - артеріола та венула IV-гo рахунку - у фокусі (в ендометрії);

В - препарат попередній, артеріола - у фокусі (в ендометрії);

Г - ендотеліоцити капілярів, посткапілярних венул (в ендометрії);

Д - ендотеліоцити венули (в ендометрії) - фрагмент збільшено;

Е - ендотеліоцити венулярної лакуни міометрія. (Препарати С. Т. Чорнокульського)

II. А - ендотеліоцити венули ІІ-го рахунку на гістологічному зрізі (в міометрії):

Б - ендотеліоцити венули IІІ-го рахунку на гістологічному зрізі (в міометрії):

В. Ендотеліоцити венули IV-гo рахунку в місці їх злиття у вену (в міометрії);

Г. Ендотеліоцити посткзпілярних венул (1) та збиральної венули (2) (в міометрії);

Д. Ультраструктура збиральної венули (в ендометрії):

Е. Клапан венули IV-гo рахунку (в міометрії).

(Препарати С. Т. Чорнокульського)

III. А - капіляр з брунькою росту (в ендометрії плода людини);

А' - "безшовний ендотелій" бруньки росту на ультраструктурному рівні;

Б - внутрішньоартеріальна м'язово-еластична подушка;

В - муфтоподібний периваскулярний лімфатичний вузлик (ПЛВ) в каркасі ретикулярних волокон (в міометрії);

Г - клітинні елементи ПЛВ;

Д - ультраструктура венули та її вмісту при патології (в міометрії).

(Препарати С. Т. Чорнокульського)

Судинна стінка та гемомікроциркуляторне русло (ГМЦР) (Мал. 3а, 4а, 5а)

В стінці артерії (мал. 1) розрізняють три оболонки:

— внутрішню (інтиму) — tunica intima;

— середню (tunica media);

— зовнішню (адвентицію) — tunica externa.

В залежності від кількості м'язових та еластичних структур в середній оболонці артерій, їх поділяють на судини еластичного, м'язово-еластичного і м'язового типу. Стінка артеріоли містить лише один суцільний шар гладких міоцитів, а в прекапілярній артеріолі — такий шар уривчастий. Крім цього в місцях відгалужень прекапілярних артеріол наявні прекапілярні сфінктери (крани артеріальної системи, І. М.Сеченов) (мал. 3,4). Капілярна стінка — це ендотеліальна трубка з базальною мембраною, але існує безліч типів ендотелію та базальних мембран, а значить і капілярів. Стінка посткапілярної венули, крім поодиноких, не має гладких міоцитів, а венули діаметром понад 50—100 мкм їх містять і крім цього у них з'являються клапани. Слід підкреслити, що ендотеліоцити різних ланок ГМЦР характеризуються поліморфізмом (мат. 5). М'язовий шар стінки вени слабкий, містить волокнисту сполучну тканину, тому вени на розрізі спадаються.

Складки внутрішньої оболонки вени утворюють клапани, які унеможливлюють зворотний тік крові. Клапани відсутні в обох порожнистих венах, ворітній вені, ниркових та легеневих венах, венозних пазухах твердої оболони головного мозку. Кровоносні судини виконують транспортну, розподільну, регуляторну і обмінну функції.

Мал. 5а. Вени та структурні фактори венозного кровотоку:

А - вена з клапанами на поздовжньому розрізі, Б - вени - супутниці артерії (стрілками в розрізі судин показана дія артеріальної пульсової хвилі на венозний кровотік);

1 - венозні клапани;

2 - притока вени

План вивчення артерій

1. Назва (укр., лат.)

2. Початок, хід стовбура, топографія, кінець.

3. Класифікація гілок.

4. Характеристика кожної гілки:

хід, топографія, ділянка васкуляризації.

5. Внутрішньосистемні та міжсистемні анастомози, практичне значення.

6. Васкуляризація органа (після вивчення всіх джерел кровопостачання).

План вивчення вен:

1. Назва (укр., лат.).

2. Джерела формування (корені, притоки).

3. Топографія вени.

4. Місце впадання вени.

5. Анастомози вен, практичне значення.

Мал. 56. Венозні пазухи твердої оболони головного мозку і їх зв'язок з позачерепними притоками — v.jugularis interna