Анатомія судин та нервів голови і шиї (ангіоневрологія) - Чорнокуяьський С.Т. 2009

Нерви голови та шиї
Загальна морфологія парасимпатичних вузлів голови

Війковий вузол

(ganglion ciliare) (мал. 32, 33, 33а)

Це один з парасимпатичних вузлів голови (крило-піднебінний, піднижньо-щелепний, під'язиковий, вушний та барабанний).

Загальним для зазначених вегетативних вузлів є:

I. Наявність трьох корінців (чутливого — radix sensoria: парасимпатичного — radix parasympathica: і симпатичного — radix sympathica):

✵ чутливий корінець кожного вузла походить від гілок трійчастого нерва;

✵ симпатичний корінець — це післявузлові (післягангліонарні) симпатичні волокна від верхнього шийного вузла trunci sympathici, які досягають відповідного парасимпатичного вузла периартеріальними сплетеннями. Отже, симпатичний корінець вузла це відгалуження від периартеріального сплетення найближчої великої артерії. Передвузлові (передгангліонарні) симпатичні волокна — це аксони нейроцитів бічних рогів спинного мозку (з nucleus intermediolaieralis)',

✵ парасимпатичний корінець — це передвузлові парасимпатичні волокна від парасимпатичних нейронів ядер черепної частини вегетативної нервової системи, які можуть формувати нерви.

II. Наявність гілок вузла, які мають у своєму складі три різновиди волокон: чутливі парасимпатичні та симпатичні.

Серед них у парасимпатичному вузлі перемикаються тільки передвузлові парасимпатичні, а чутливі та симпатичні пронизують вузол транзитно. Гілки вузлів іннервують непосмуговані м'язи; залози, забезпечуючи їх загальну чутливість, скорочення, стимуляцію секреції або її гальмування.

Війковий вузол

(ganglion ciliare) (мал. 32, 33, 33а)

Корінці:

парасимпатичний — аксони нейронів парасимпатичних ядер III пари черепних нервів (ramus ad ganglion ciliare); симпатичний — післявузлові симпатичні волокна від внутрішнього сонного сплетення або очного сплетення (навколо a. ophthalmica); чутливий корінець — це сполучна гілка носовійкового нерва з війковим вузлом (ramus communicans n. nasociliaris сum ganglio ciliari).

Мал. 33. Війковий вузол, його корінці та гілки (схематично):

1 - додаткове та непарне серединне ядра окорухового нерва

(nuclei accessorius et inipar n. oculomotorii);

2 - трійчастий вузол (ganglion trigeminale);

3 - носовійковий нерв (n. nasociliaris);

4 - війковий вузол (ganglion ciliare);

5 - короткі війкові нерви (nn. ciliares breves);

6 - післягангліонарні парасимпатичні волокна до m. ciliaris et m. sphincter pupillae;

7 - післягангліонарні симпатичні волокна до m. dilatator pupullae;

8 - окоруховий нерв (n. oculomotorius);

9 - бічно-проміжне ядро (nuc. intermediolateralis);

10 - верхній шийний вузол симпатичного стовбура (ganglion cervicale superius trunci sympathici);

11 - внутрішнє сонне сплетення (plexus caroticus internus)

Гілки вузла — короткі війкові нерви (nn. ciliares breves) іннервують за рахунок післявузлових парасимпатичних волокон: війковий м'яз (акомодація) і м’яз — звужувач зіниці (адаптація); післявузлових симпатичних — м’яз-розширювач зіниці, чутливі волокна забезпечують загальну чутливість структур. Пошкодження симпатичного центра спинного мозку (СVIII — ТhII centrum ciliospinale) характеризується симптомокомплексом — тріадою Горнера.